Постанова
іменем України
7 травня 2019 року
м. Київ
справа № 369/8237/15-к
провадження № 51-6441км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Дрозда Р.І.,
прокурора Парусова А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Київської області від 5 квітня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110100000635, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Іжевська Російської Федерації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Дарницького районного суду м. Києва
від 22 листопада 2012 року за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК) на підставі ст. 70 КК до двох років одного місяця позбавлення волі, звільненого 20 листопада 2013 року за відбуттям строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 6 вересня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК до пʼяти років двох місяців позбавлення волі, звільненого 19 червня 2014 року відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2014 року умовно-достроково на невідбутий строк один рік шість місяців двадцять пʼять днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 грудня 2017 року засуджено:
ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності;
ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.
На підставі ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 6 вересня 2011 року та остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII зараховано у строк покарання: строк попереднього увʼязнення ОСОБА_1
з 17 березня 2015 року до 15 березня 2017 року, з 23 квітня 2017 року до набрання вироком законної сили; строк попереднього увʼязнення ОСОБА_2 з 17 березня 2015 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Апеляційний суд Київської області скасував вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в частині призначеного покарання та ухвалив 5 квітня 2018 року в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнав винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК, і з урахуванням внесених у свій вирок виправлень призначив покарання: ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК у виді позбавлення волі на строк девʼять років з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності; ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднав невідбуту частину покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 6 вересня 2011 року та остаточно призначив ОСОБА_2 покарання у виді девʼяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнано винуватими та засуджено за те, що вони з 22 лютого 2015 року по 15 березня 2015 року поблизу сіл у Васильківському, Києво-Святошинському та Бориспільському районах Київської області, діючи за попередньою змовою групою осіб, в тому числі як особи, що раніше вчинили розбій, та за участю особи, судове провадження щодо якої зупинено в звʼязку з її розшуком, та іншою невстановленою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, вчинили вісім епізодів розбійних нападів на потерпілих, поєднаних з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровʼя осіб, які зазнали нападу, в ході яких заволоділи їх майном, заподіявши потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму: ОСОБА_3 - 13648,29 грн; ОСОБА_4 . - 4225,48 грн; ОСОБА_5 . - 2755,95 грн; ОСОБА_6 . -8636,91 грн; ОСОБА_7 . - 17226,86 грн; ОСОБА_8 . - 4679,88 грн; ОСОБА_9 . - 1555,29 грн; ОСОБА_14. - 3083,66 грн.
Крім того, в той же період поблизу сіл у Києво-Святошинському районі Київської області ОСОБА_1,будучи особою, яка раніше вчинила розбій, діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, та особою, судове провадження щодо якої зупинено в звʼязку з її розшуком, за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, вчинив три епізоди розбійних нападів на потерпілих, поєднаних з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровʼя осіб, які зазнали нападу, в ході яких заволодів їх майном, заподіявши потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму: ОСОБА_11 - 1387,8 грн; ОСОБА_15. - 3840,41 грн і ОСОБА_16. - 3445,23 грн; ОСОБА_13 . - 6172,61 грн.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок мʼякості, просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вважає, що апеляційним судом не в повній мірі враховано особи обвинувачених, які не відшкодували заподіяну потерпілим шкоду, в звʼязку з чим визнання ними вини не можна вважати щирим, а також обставини, вчинених ними кримінальних правопорушень (кількість епізодів злочинної діяльності). При цьому прокурор вказує, що всупереч положенням ст. ст. 50, 65 КК не було враховано те, що ОСОБА_1 раніше судимий, не має офіційного місця роботи та позитивних характеристик за місцем проживання, на момент вчинення злочинів був оголошений у розшук в іншому кримінальному провадженні, а також під час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту переховувався від слідства та суду і був оголошений в розшук. На думку прокурора, поза увагою апеляційного суду залишилось й те, що ОСОБА_2, будучи судимим за вчинення умисного корисливого злочину, в період умовно-дострокового звільнення від покарання за попереднім вироком вчинив вісім нових умисних тяжких злочинів проти власності, повʼязаних з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровʼя потерпілих.
Крім того, прокурор посилається на недотримання вимог ч. 2 ст. 420, п. 2 ч. 3 ст. 374, ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), зазначаючи, що апеляційний суд не дав вичерпної відповіді на доводи апеляційної скарги прокурора, у вступній частині вироку не вказав місце його ухвалення, номер кримінального провадження, а в резолютивній частині вироку не зазначив рішення по суті вимог апеляційної скарги.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить призначити йому покарання, яке обрав суд першої інстанції, врахувавши повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, наявність на утриманні неповнолітніх дітей.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить призначити йому покарання, яке обрав суд першої інстанції. Вказує, що апеляційний суд не врахував того, що він вину визнав, розкаявся, потерпілі цивільні позови не заявляли.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Парусов А.М. вважав касаційні скарги засуджених необґрунтованими, просив залишити їх без задоволення, а касаційну скаргу прокурора просив задовольнити, скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду