Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
місто Київ
справа № 592/1265/16-ц
провадження № 61-24612св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Рибалка Клавдія Дмитрівна, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 квітня 2016 року у складі судді Хитрова Б. В. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 22 травня 2017 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_4 у лютому 2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, застосування наслідків недійсності правочину, відшкодування моральної шкоди.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 20 листопада 2014 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 44, 5 кв. м, житловою площею 30, 2 кв. м. Позивач вважає цей договір недійсним, оскільки він був укладений під впливом обману. Зокрема, позивач вважає, що під час укладення договору ОСОБА_2 навмисно введено в оману продавців квартири щодо попередньо обговореної та узгодженої вартості квартири у розмірі 229 767, 00 грн.
На переконання ОСОБА_4, ОСОБА_2 скористалась тією обставиною, що продавці квартири є людьми похилого віку, ОСОБА_3 має онкологічне захворювання, на той час знаходилася у передопераційному стані та гостро потребувала коштів на лікування, що і змусило його продати квартиру. Під час укладення договору купівлі-продажу відповідач замість обумовленої вартості зазначила у договорі значно нижчу вартість - 50 000, 00 грн. Позивач має проблеми із зором, майже не бачить, тому підписав оспорюваний договір, не побачивши зміну істотної умови договору. Коли згодом позивач став вимагати передачі коштів, які йому були необхідні для лікування дружини, відповідач заявила, що вона йому нічого не винна, про що він з дружиною поставили у договорі свої підписи. Внаслідок таких неправомірних дій ОСОБА_2 позивач разом із дружиною зазнали моральних страждань, які виразилися в усвідомленні власної беззахисності та відчутті приниження. Крім того, вони позбавлені можливості розпоряджатися та користуватися своїм житлом, що призводить до депресії та тривоги, суттєво погіршився стан здоровʼя, терміново потрібні гроші на лікування.
Стислий виклад заперечень сторони відповідача
Відповідачка позовні вимоги не визнала, вважала їх необґрунтованими та просила в їх задоволенні відмовити.
Стислий виклад позиції третіх осіб
Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Рибалка К. Д. зазначила, що особи сторін встановлено, їх дієздатність та належність квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перевірено. Договір купівлі-продажу підписано сторонами у її присутності. Розрахунок проведений, зі слів сторін, до підписання та посвідчення оспорюваного договору. Нотаріусом сторонам розʼяснено вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину. Сторони за договором купівлі-продажу підтверджували, що договір купівлі-продажу квартири вчинюється за відсутності впливу насильства, тяжкої обставини та обставин, що спонукають вчинити договір на вкрай невигідних умовах, він не є фіктивним та удаваним. У сторін договору були відсутні будь-які заперечення щодо кожної з умов договору
купівлі-продажу. Сторони стверджували, що однаково розуміють значення укладеного договору, права та обовʼязки кожного з них, а також правові наслідки для кожного з них за укладеним договором. Ціна продажу, що зазначена в пункті 2.1 цього договору, за ствердженням сторін, відповідає їх дійсним намірам. Сторони стверджували, що обізнані з рівнем ринкових цін на аналогічні обʼєкти нерухомості у місті Суми на момент нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Визначену ціну, зазначену в договорі, сторони вважали ринковою та справедливою, визначення її розміру не повʼязано із збігом тяжких для продавців або покупця обставин. Під час посвідчення договору обстановка була діловою та невимушеною, сторони спілкувалися між собою, як люди, котрі знають один одного не один рік. Сторони договору не є родичами чи знайомими нотаріуса.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 квітня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав доказів на підтвердження тих обставин, що психічний стан позивача та третьої особи у справі не дозволяли їм усвідомлювати зміст подій, які відбувались під час укладення договору купівлі-продажу, та того, що сторони договору не знали про те, що правочин вчиняється за нижчою ціною, ніж зазначено у звіті про оцінку майна.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 25 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 квітня 2016 року скасовано, а позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсним договір
купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 20 листопада 2014 року та посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за номером 2713. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 2 000, 00 грн та судовий збір в розмірі 1 138, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Сумської області від 25 травня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зробив висновки, що апеляційний суд не встановив фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення спору, зокрема, належним чином не перевірив введення позивача в оману під час укладання договору, не звернув уваги та не спростував пояснень приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Рибалка К. Д. Також Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що наявність підстав для визнання правочину недійсним згідно зі статтею 230 ЦК України повинен довести саме позивач. Додатково суд касаційної інстанції звернув увагу, що дружина позивача ОСОБА_3, яка також є стороною оспорюваного договору, до суду з позовом про визнання його недійсним не зверталася.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 22 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 квітня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, додатково зазначив, що доводи апеляційної скарги, що відповідач не передала позивачу навіть 50 000, 00 грн, які обумовлені договором купівлі-продажу, є недоведеними. Твердження в апеляційній скарзі, що відповідач навмисно ввела в оману продавців квартири щодо ціни та незаконно заволоділа квартирою ґрунтуються лише на твердженнях ОСОБА_4 і матеріалами справи не підтверджуються. Договір купівлі-продажу квартири був укладений в належній формі, на момент укладення договору квартира була звільнена від належних позивачу речей, позивач разом із дружиною знялись з реєстрації та зареєструвались в іншому місці та позивач тривалий час (більше року) не звертався до суду щодо оспорювання вказаного правочину.
Доводи апеляційної скарги, що приватний нотаріус не зʼявився у судове засідання, а тому позивач не мав можливості поставити йому питання, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Приватним нотаріусом подано заяву про розгляд справи без її участі та пояснення у справі.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 22 травня 2017 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховані докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, а також неповно зʼясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Враховуючи відсутність розписки про отримання грошових коштів за договором купівлі-продажу, що оскаржується, надання нечітких пояснень відповідачем щодо моменту передачі грошових коштів, позивачем доведено неотримання грошових коштів за договором купівлі-продажу. Письмові пояснення приватного нотаріуса є недопустимими доказами, оскільки вони були долучені до матеріалів справи під час касаційного розгляду справи Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Судами першої та апеляційної інстанцій помилково не встановлено у діях відповідача, яка визнала, що перебувала у близьких родинних відносинах із позивачем, умислу щодо незаконного заволодіння нерухомим майном, а також не враховано наявність кримінального провадження відносно ОСОБА_2
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.