Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
місто Київ
справа № 333/3555/17
провадження № 61-12860св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_2 ,
відповідачі: Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2017 року у складі судді Боровікової А. І. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Воробйової І. А.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_2 у червні 2017 року звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2016 року визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району щодо недоплати ОСОБА_2 разової грошової допомоги за 2016 рік до 05 травня, передбаченої частиною пʼятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району на користь ОСОБА_2 недоплачену разову грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше сплачених сум.
Позивач зазначає, що на момент подання позову постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2016 року не виконана у звʼязку з постійними відмовками Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району щодо розрахунку конкретної суми недоплаченої допомоги до 05 травня за 2016 рік. Такі протиправні дії тривають вже більше ніж рік (з моменту виявлення позивачем порушення права та часткової виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, а саме з 05 травня 2016 року і до подання позову). Також позивач зазначає, що протиправними діями Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району йому завдано моральну шкоду, яка виражається у погіршенні здоровʼя через переживання, які викликані неможливістю тривалий час отримати щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у повному, встановленому законом розмірі. Зʼявилися приступи головного болю, почав різко підвищуватись тиск, постійно перебуває у пригніченому настрої.
Позивач вважає, що протиправні дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району завдали йому моральної шкоди, яка полягає у перенесених душевних і моральних стражданнях, нервових стресах через необхідність витрачення додаткових зусиль на відновлення його порушеного права. У звʼязку з наведеним позивач просив суд стягнути з Державної казначейської служби України відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000, 00 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача
Державна казначейська служба України у відзиві просила відмовити у задоволенні позову, зазначаючи про те, що не несе відповідальність за невиконання зобовʼязань органами місцевого самоврядування.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, що йому заподіяно шкоду, він зазнав моральні страждання та не довів наявність такої шкоди, наявність причинного звʼязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вину останнього в її заподіянні, розрахунок грошової компенсації.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначив, що докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового звʼязку у лютому 2018 року, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується доводами, наведеними у позовній заяві, із зазначенням обставин справи. На переконання заявника, через протиправні дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району він тривалий час не отримує належні йому як інваліду війни виплати у встановленому законом розмірі, що призвело до погіршення стану здоровʼя.
При цьому посилався на статті 1173, 1174 ЦК України про те, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади (посадової або службової особи) органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив висновок, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2016 року визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району щодо недоплати ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої частиною пʼятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за 2016 рік. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району на користь ОСОБА_2 недоплачену разову грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше сплачених сум.