Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
м. Київ
справа № 553/1875/16-ц
провадження № 61-20902св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_2 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 13 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Пікуля В. П., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування") про поновлення на роботі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що наказ про його звільнення є незаконним, оскільки під час звільнення порушений порядок проведення перевірок знань з питань охорони праці, відповідні навчання не проводилися, одночасно з цим не проводились і повторні заняття, що дає підстави для визнання недійсними результатів такої перевірки та свідчить про безпідставність звільнення на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України. Крім того, звільнення за прогул без поважних причин є незаконним, оскільки 31 березня 2015 року він був відсторонений від роботи до зʼясування питання щодо подальшого перебування його на посаді, а отже, був відсутній на робочому місці з поважних причин.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ ПАТ "Укргазвидобування" від 07 вересня 2015 року про звільнення його з посади оператора з добування нафти, газу й конденсату (нафтогазопромислу) філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" ПАТ "Укргазвидобування" на підставі пунктів 2, 4 статті 40 КЗпП України; поновити його на вказаній посаді та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 08 вересня 2015 року по день ухвалення рішення у справі.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 26 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено у звʼязку з пропуском строку позовної давності та за безпідставністю. Судові витрати зі сплати судового збору віднесено за рахунок держави.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що дії відповідача під час проведення в 2015 році щорічної перевірки знань з питань охорони праці та протипожежної безпеки відповідали чинному законодавству, зокрема Закону України "Про охорону праці"та вимогам Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. При цьому за результатами такої перевірки позивач як оператор 4 розряду з добування нафти та газу, продемонстрував негативні результати своїх знань та обґрунтовано був відсторонений від роботи, повʼязаної з підвищеною небезпекою, а тому відсутні порушення відповідачем прав позивача, оскільки підприємством були дотримані вимоги трудового законодавства та надана згода профспілкового комітету на звільнення ОСОБА_2 із займаної посади на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову у звʼязку з пропуском строку позовної давності скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким поновлено ОСОБА_2 строк на звернення до суду, оскільки такий строк пропущеного з поважних причин. Виключено з мотивувальної частини рішення вказівку на законність звільнення ОСОБА_2 на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП Українита в цій частині задоволено позовні вимоги. Визнано звільнення ОСОБА_2 на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України незаконним та скасовано в цій частині наказ в.о. директора філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" ПАТ "Укргазвидобування" від 07 вересня 2015 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову у звʼязку із пропуском строку звернення до суду та ухвалюючи в цій частині нове рішення про поновлення ОСОБА_2 строку на звернення до суду, апеляційний суд виходив із того, що позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі 06 жовтня 2015 року, тобто в межах визначеного законом одномісячного строку. Крім того, відповідачем порушений порядок застосування дисциплінарного стягнення за здійснений працівником прогул у розумінні положень статті 149 КЗпП України. При цьому профспілковий комітет надав згоду на звільнення позивача внаслідок неможливості продовження трудових відносин із причин недостатньої кваліфікації на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України, таким чином згода на звільнення працівника профкомітетом була надана виключно з цих підстав.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року рішення Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи рішення апеляційного суду, суд касаційної інстанції виходив із того, що висновок апеляційного суду про можливість визнати обставини пропуску позивачем строку для звернення до суду із позовом про поновлення на роботі, є обґрунтованим. Разом із тим, апеляційний суд, у порушення вимог процесуального закону не врахував, не дав жодної оцінки тому, що після повторної перевірки знань із питань охорони праці, отримавши незадовільний результат, ОСОБА_2 був відсторонений від виконання обовʼязків, при цьому доказів того, що йому було запропоновано зайняти іншу посаду, функціональні обовʼязки якої могли б відповідати його кваліфікації на час проведення перевірки, матеріали справи не містять.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 13 лютого 2018 року рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 26 грудня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення.Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 строк на звернення до суду як пропущений з поважних причин. Визнано незаконним та скасовано наказ в.о. директора ГПУ "Полтавагазвидобування" Хай В. В . від 07 вересня 2015 року № 641-П про звільнення ОСОБА_2 із роботи за пунктом 2 статті 40 КЗпП України за невідповідність займаній посаді, внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню роботи та за пунктом четвертим статті 40 КЗпП України за прогул. Поновлено ОСОБА_2 на посаді оператора з добування нафти й газу комплексної бригади Абазівської УКПГ Солохівського цеху з видобутку нафти, газу і конденсату (нафтогазопромислу). Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" на користь ОСОБА_2 167 045,40 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з якого підлягають утриманню податки та інші обовʼязкові платежі.Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та присудження ОСОБА_2 виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що звільнення ОСОБА_2 на підставі пункту 2 та пункту 4 статті 40 КЗпП України відбулось із порушенням трудового законодавства.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
У квітні 2018 року ПАТ "Укргазвидобування" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 13 лютого 2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки розпорядженню в.о. начальника Солохівського ЦВНГК від 31 березня 2015 року № 47/15, яким зобовʼязано в.о. майстра комплексної бригади Абазівської УКПГ не допускати ОСОБА_2 до виконання робіт підвищеної небезпеки. Суд апеляційної інстанції помилково прийшов до висновку, що неодноразові звернення ОСОБА_2 до судів із позовними заявами про поновлення на роботі свідчать про зацікавленість позивача в розгляді його позову про поновлення на роботі та вчинення дій у передбачений законом спосіб, з метою захисту своїх трудових прав. Вказане свідчить виключно про зловживання своїми процесуальними правами, використання позивачем методу "каруселі", а не жодним чином на зацікавленості у правосудному вирішенні спору. Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснено особисто судом та суперечить розрахунку самого позивача та відомостям, наданим відповідачем.
У червні 2018 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, згідно з яким відповідачем при прийнятті рішення про застосування дисциплінарного стягнення не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу його як працівника.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що 12 квітня 2013 року директором Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" затверджено Програму проведення первинного (повторного) інструктажу для оператора з добування нафти й газу, з якою позивача було особисто ознайомлено 20 квітня 2013 року.
Розпорядженням начальника Солохівського цеху ВГНК від 05 січня 2015 року № 1/15 затверджений склад комісії з перевірки знань нормативно-правових документів з охорони праці, а також визначено графік проведення перевірки знань у підрозділах.