Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
місто Київ
справа № 2-3889/09
провадження № 61-27143св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Акціонерно-комерційний банк "Форум",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2017 року у складі судді Котубей І. І. та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Готра Т. Ю., Джуга С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Акціонерно-комерційний банк "Форум" у жовтні 2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу та додаткової плати за кредитним договором.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 грудня 2009 року позов Акціонерно-комерційного банку "Форум" задоволено. Розірвано договір кредиту № 0479/08/26-Nv, укладений 07 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком "Форум". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку "Форум" заборгованість за кредитним договором в сумі 476 498, 30 грн.
Процесуальні питання, повʼязані з виконанням рішення суду
Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум"), яке є правонаступником Акціонерно-комерційного банку "Форум", у лютому 2017 року звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку предʼявлення його для виконання у цій цивільній справі.
Вимоги заяви обґрунтовувались тим, що 22 січня 2010 року Мукачівським міськрайонний судом Закарпатської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку "Форум" заборгованості за кредитним договором у розмірі 476 498, 30 грн. Виконавчий лист направлений на примусове виконання до міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції (далі - МРУЮ) у Закарпатській області, головним державним виконавцем Феделеш В. І. ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження. У звʼязку з відсутністю відомостей про хід виконання виконавчого провадження ліквідатором ПАТ "Банк Форум" направлено скаргу до районного відділу ДВС Мукачівського МРУЮ, на яку письмової відповіді банком не отримано. В усному порядку заступник начальника відділу повідомив про втрату виконавчого листа та необхідністю звернення до відповідного суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
Відзиви на заяву не надходили.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяви
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2017 року видано дублікат виконавчого листа у справі
№ 2-3889/09 за позовом Акціонерно-комерційного банку "Форум" до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу та додаткової плати за кредитним договором. Поновлено пропущений строк для предʼявлення його до виконання.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтовувалась тим, що виконавчий лист у справі № 2-3889/09 щодо боржника ОСОБА_1 втрачено і цей виконавчий документ залишився невиконаним у повному обсязі, а тому заява про видачу дубліката виконавчого листа підлягає задоволенню. Також підлягає задоволенню вимога стягувача про поновлення пропущеного строку для предʼявлення виконавчого листа до виконання, оскільки його пропущено стягувачем з поважних причин.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалась тим, що оскільки виконавчий лист повернуто постановою державного виконавця від 22 березня 2011 року, зважаючи на знищення самого виконавчого провадження та відсутність жодних доказів отримання ПАТ "Банк Форум" зазначеної постанови та виконавчого листа, то суд першої інстанції обґрунтовано вважав такий виконавчий лист втраченим та видав його дублікат. З цих же підстав, зважаючи на відсутність жодних доказів щодо інформування стягувача про хід виконавчого провадження, суд правомірно поновив строк для предʼявлення його до виконання.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та відхилені апеляційним судом. Зокрема, твердження заявника, що строк повторного предʼявлення повинен відраховуватись з моменту набрання рішенням законної сили, є помилковим, оскільки згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу у звʼязку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк предʼявлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Також безпідставним є посилання на статтю 50 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки згідно з цією нормою права завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Однак саме таким випадком є правова ситуація, зазначена у частині пʼятій статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно предʼявити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону. При цьому зазначені норми не є протилежними за змістом, як вважає заявник, а навпаки, узгоджуються одна з одною.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового звʼязку у жовтні 2017 року, ОСОБА_1 просила скасувати ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2017 року в частині вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа, вирішити питання по суті, відмовивши у задоволенні заяви.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Заявник зазначає, що за висновками суду першої інстанції виконавчий лист повернутий постановою державного виконавця від 30 травня 2014 року та який стягувачем не отриманий, а за висновками апеляційного суду виконавчий лист повернуто стягувачеві за постановою державного виконавця від 22 березня 2011 року, який також не отриманий стягувачем. Зважаючи на наведене, на переконання заявника, не зрозуміло, коли стягувач втратив виконавчий лист. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили той факт, що повертаючи 30 травня 2014 року виконавчий документ стягувачу, державний виконавець неправомірно застосував одночасно пункт 4 частини першої статті 47 та частину першу статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", які є взаємовиключними. Пояснення позивача щодо втрати виконавчого листа є непереконливими та спростовуються доказами, наданими банком.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 листопада 2017 року відкрито провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), що набрав чинності 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом з матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначено за правилами статті 213 ЦПК України
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ