Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
місто Київ
справа № 759/6854/17
провадження № 61-29814св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Антоненко Н. О., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_3 у травні 2017 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 400, 00 євро щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400, 00 євро щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 травня 2017 року.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року прийнято відмову ОСОБА_3 від позову до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів закрито.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалась тим, що відмова позивача від позову не суперечить правам та інтересам сторін і передбачена процесуальним законом. Представник позивача в межах наданих йому повноважень має право відмовитись від позову.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року та рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3, зокрема про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 3 000, 00 грн, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 10 травня 2017 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Заявник зазначає, що представник позивача Ржанов Олексій Дмитрович не мав права відмовлятись від позову, оскільки зазначений представник є лише помічником адвоката Іванова Р. І. та за договором про надання правової допомоги має право лише на виконання доручень адвоката, не наділений процесуальними правами у справі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 зазначила, що надавала згоду на представництво її інтересів усім працівникам адвокатського бюро, з яким укладено договір про надання правової допомоги. ОСОБА_3 суду касаційної інстанції підтвердила свою відмову від позову.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржуване судове рішення в цілому відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним статтею 213 ЦПК України 2004 року, а отже, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про відмову від позову встановив, що відмова ОСОБА_3 від позову не суперечить правам та інтересам сторін та передбачена процесуальним законом. Апеляційний суд перевірив повноваження представника позивача на вчинення такої процесуальної дії як відмова від позову.
Відповідно до частини другої статті 31 ЦПК України 2004 року позивач має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від позову.