Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
м. Київ
справа № 760/17864/16-ц
провадження № 61-699св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_2 ,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київреконструкція", Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу представника Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний кооператив "Наш Дом" - Панченко Наталії Олександрівни на рішення Соломʼянського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року у складі судді Оксюти Т. Г. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2017року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Поливач Л. Д., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (далі - ПАТ "Західінкомбанк"), Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київреконструкція" (далі - ВАТ "АК "Київреконструкція"), Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом" (далі - ОК "ЖБК "Наш Дом") про визнання власником майнових прав на обʼєкт інвестування.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що між нею та ТОВ "Західінкомбанк", правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк", від імені якого діяло ВАТ "АК "Київреконструкція", укладений договір НОМЕР_1 про участь у Фонді фінансування будівництва у житловому комплексі по АДРЕСА_1 . На виконання умов договору нею сплачено повну вартість квартири в розмірі 400 756,50 грн, після чого укладений з Управителем ФФБ договір НОМЕР_1 про уступку майнових прав від 28 листопада 2008 року, відповідно до якого позивач набула майнові права на обʼєкт інвестування - двокімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 84,20 кв. м, на пʼятому поверсі, що знаходиться у житловому комплексі по АДРЕСА_1, які Управитель ФФБ набув до умов договору від 24 червня 2005 року № 24/06-05-УМП, укладеного між ТОВ КБ "Західінкомбанк" і ВАТ "АК "Київреконструкція". Відповідно до умов вказаного договору, ВАТ "АК "Київреконструкція" згідно з угодою від 30 травня 2005 року № 30/05 про організацію спорудження обʼєкта будівництва за рахунок коштів ФФБ зобовʼязане передати позивачу у власність закріплений за нею обʼєкт інвестування. Проте обʼєкт будівництва ще не готовий до введення в експлуатацію, збудовано "коробку", накрито дахом, встановлені вікна. Під час проведення переговорів з Управителем ФФБ про прострочення терміну введення в експлуатацію обʼєкта будівництва стало відомо, що Управитель не тільки не виконав свій обовʼязок контролю за будівництвом, а взагалі передав майнові права на обʼєкт будівництва іншій організації ОК "ЖБК "Наш Дом".
З урахуванням викладеного, позивач просила визнати її власником майнових прав на обʼєкт інвестування в обʼєкті будівництва, у вигляді незавершеної будівництвом двокімнатної квартири НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 84,20 кв. м, розташовану на пʼятому поверсі.
Рішенням Соломʼянського районного суду м. Києва від 11 травня 2017року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано ОСОБА_2 власником майнових прав на обʼєкт інвестування в обʼєкті будівництва, у вигляді незавершеної будівництвом двокімнатної квартири НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 84,20 кв. м, розташовану на пʼятому поверсі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі порушують права позивача на проінвестовану нею квартиру, обʼєкт будівництва не введений в експлуатацію до цього часу, будівництво обʼєкта не здійснюється, внаслідок чого позивач не набула права власності на квартиру у визначений договором строк, адже відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестори - це субʼєкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в обʼєкти інвестування.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що під час розгляду справи підтверджений факт проведеної заміни забудовника з ВАТ АК "Київреконструкція" на нового забудовника ОК ЖБК "Наш Дом", а також є доведеним факт порушення новим забудовником майнових прав, а саме права вимоги позивача відповідно до договору про участь у ФФБ і правил ФФБ.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
У грудні 2017 року представник ОК "ЖБК "Наш Дом" - Панченко Н. О. подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Соломʼянського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що позивач може отримати у власність закріплений за нею обʼєкт інвестування лише після введення обʼєкта будівництва в експлуатацію. Захист майнових прав на новостворене майно, прийняте до експлуатації та оформлене (зареєстроване) на іншу особу, у разі невизнання цією особою прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства, зокрема на підставі статті 392 ЦК України (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 12 листопада 2014 року у справі № 6-129цс14). Позивач отримала лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Порушення строку введення обʼєкта в експлуатацію, на яку посилалася позивач, може виступати лише підставою для притягнення інвестором забудовника до відповідальності, встановленої договором (сплата неустойки за прострочення виконання зобовʼязань), та не може свідчити про порушення, невизнання або оспорювання існуючого у позивача майнового права на обʼєкт інвестування.
У березні 2018 року ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що обʼєкт будівництва (обʼєкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено, а отже, такої речі можливе встановлення будь-яких субʼєктивних майнових, а також зобовʼязальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.
Рух справи у суді касаційної інстанції
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У грудні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ указану справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що 24 січня 2006 року між позивачем та ТОВ "Західінкомбанк", правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк", від імені якого діяло ВАТ "АК "Київреконструкція", укладений договір НОМЕР_1 про участь у Фонді фінансування будівництва.
Відповідно до пункту 1.1 договору, позивач дала свою згоду на участь у ФФБ (Фонд фінансування будівництва), взяла на себе зобовʼязання виконувати Правила ФФБ, передала кошти Управителю в довірче управління з метою отримання в сумісну власність обʼєкт інвестування - квартиру НОМЕР_1, загальною площею 84,20 кв . м., яка складається з двох кімнат та знаходиться на пʼятому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .