Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
м. Київ
справа № 459/2513/16-ц
провадження № 61-25506св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
відповідач - Держава Україна в особі Державної казначейської служби України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08 вересня 2017 року у складі судді Рудакова Д. І. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 07 березня 2018 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що шляхом порушення норм Конституції України Сокальським районним судом Львівської області йому спричинено моральні страждання, які полягали у приниженні честі, гідності, ділової репутації, моральних переживаннях у звʼязку з позбавленням прав порушено нормальні життєві звʼязки через неможливість продовження активної діяльності, порушено стосунки з оточуючими людьми, так як всі родичі та знайомі глузують з нього, повторюючи, що він, живучи та діючи в межах закону, не може довести свою правоту в судах, оскільки кожне рішення суду, яким відмовлено у задоволенні його вимог, свідчить, що його вимоги незаконні.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 12 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17 листопада 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справі від 05 липня 2017 року, відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до Сокальського районного суду Львівської області про відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача 1 000 000,00 грн.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 08 вересня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ні норми Конституції України, ні норми ЦК України, ні Закон України від 01 грудня 1994 року "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" не передбачають такої правової підстави для відшкодування юридичній особі моральної шкоди, як заподіяння шкоди внаслідок постановлення суддею (судом) незаконного судового рішення в цивільній справі, незаконність якого підтверджена судом вищої інстанції при перегляді справи в апеляційному та касаційному порядку. Твердження позивача про незаконність дій судді у цьому випадку є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами. При цьому сама по собі ухвала суду касаційної інстанції свідчить лише про допущення судом помилки при ухваленні судового рішення, а не про незаконність дій судді чи порушення останнім присяги. Крім того, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження приниження його честі, гідності чи ділової репутації, моральних переживань, порушення нормальних життєвих звʼязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, глузування з нього усіх його родичів та знайомих у звʼязку з ухваленням судом рішень не на його користь.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 07 березня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не подано суду жодного доказу на підтвердження приниження його честі, гідності чи ділової репутації, моральних переживань, порушення нормальних життєвих звʼязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У травні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08 вересня 2017року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 07 березня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що суди зобовʼязані були захистити права гарантовані статтею 56 Конституції України, і задовольнити його позов або на підставі статті 40 Конституції України та статті 23 ЦК України.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 13 січня 2015 року у справі № 454/80/15-ц відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Вищого адміністративного суду України та Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації.
Зазначену ухвалу та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 03 березня 2015 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 жовтня 2015 року.
Нормативно-правове обґрунтування