Постанова
Іменем України
06 травня 2019 року
м. Київ
справа № 180/659/17
провадження № 61-10104св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_2 ,
відповідач - комунальне підприємство "Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Дніпропетровської обласної ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Свистунової О. В., Красвітної Т. П., від 19 грудня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства "Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Дніпропетровської обласної ради (далі - КП "Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", підприємство) про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 11 січня 2017 року він був прийнятий на роботу на посаду старшого юрисконсульта відповідача до 05 квітня 2017 року. Наказом відповідача від 05 квітня 2017 року його було звільнено з роботи на підставі пункту другого частини першої статті 36 КЗпП України. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки після закінчення строку дії трудового договору, трудові відносини фактично тривали, про звільнення він дізналася лише увечері 06 квітня 2017 року під час виконання трудових обовʼязків. Вважав, що відповідно до частини першої статті 39-1 КЗпП України між сторонами дія трудового договору продовжена на невизначений строк, у звʼязку з чим просив визнати наказ про його звільнення незаконним, поновити його на посаді старшого юрисконсульта відповідача, стягнути на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 52 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області у складі судді Хомченко С. І. від 15 серпня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано незаконним наказ КП "Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" від 05 квітня 2017 року в частині звільнення з роботи ОСОБА_2 та поновлено його на роботі на посаді старшого юрисконсульта КП "Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства".
Стягнуто з КП "Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 28 687,88 грн та 10 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач продовжував працювати після закінчення терміну дії строкового трудового договору, а тому такий договір вважається продовженим на невизначений строк, у звязку із чим його звільнення відповідно пункту другого частини першої статті 36 КЗпП України є незаконним. Зазначене є підставою для поновлення позивача на роботі зі стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодуванням моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав останнього.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу КП "Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" задоволено. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 15 серпня
2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звільнення
ОСОБА_2 проведено у відповідності до вимог трудового законодавства та умов строкового трудового договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року, ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що строк дії трудового договору був продовжений на невизначений строк, оскільки відповідач не поставив вимогу про його припинення, однак суд апеляційної інстанції цих обставин не врахував.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом від 11 січня 2017 року ОСОБА_2 прийнято на посаду старшого юрисконсульта КП "Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на період декретної відпустки ОСОБА_3
з 11 січня по 05 квітня 2017 року.
Наказом відповідача від 03 квітня 2017 року ОСОБА_2 надано відпустку без збереження заробітної плати по 05 квітня 2017 року.
Відповідно до наказу від 05 квітня 2017 року ОСОБА_2 звільнено з роботи на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України у звʼязку із закінченням терміну дії строкового трудового договору.
06 квітня 2017 року відповідачем був складений акт про недопущення
ОСОБА_2 до роботи та виконання своїх посадових обовʼязків (а. с. 35).
З 07 по 14 квітня 2017 року ОСОБА_2 був тимчасово непрацездатний
(а. с. 9).
07 квітня 2017 року КП "Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Дніпропетровської обласної ради" листом повідомили ОСОБА_2 про його звільнення з 05 квітня 2017 року.