Постанова
Іменем України
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 752/14246/15-ц
провадження № 61-20184св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_4 ,
відповідачі: Старосолотвинська сільська рада Бердичівського району Житомирської області, ОСОБА_2,
представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року у складі судді Хоменко О. Л. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Кравець В. А., Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним та анулювання актового запису про укладення шлюбу.
Позов мотивовано тим, що 30 жовтня 1999 року виконавчим комітетом Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_2, про що було видано свідоцтво про укладення шлюбу від 30 жовтня 1999 року НОМЕР_1 .
Зазначав, що реєстрація шлюбу відбулась з грубим порушенням законодавства, а саме за відсутності нареченої та без її обовʼязкової згоди. Підпис від імені ОСОБА_2 у актовому записі було здійснено іншою особою. Указані обставини були відомі посадовим особам Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, однак вони не вжили будь-яких заходів для припинення процедури реєстрації шлюбу.
За вказаним фактом ним було подано заяву про злочин до Бердичівського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справи України (далі - УМВС України) в Житомирській області, слідчим було відкрито кримінальне провадження та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань запис від 20 липня 2013 року за частиною першою статті 358 КК України.
Під час проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження на підставі постанови слідчого було проведено дві почеркознавчі експертизи, а саме: Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Житомирській області від 05 лютого 2014 року № 1/138 та Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз від 27 березня 2014 року № 2736/2737/14-32, за результатами яких встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 у першому та другому примірниках запису акта про одруження від 30 жовтня 1999 року № 5 виконані не ОСОБА_2, а ОСОБА_7 (її матірʼю).
Ураховуючи викладене та те, що ОСОБА_2 згоди на укладення шлюбу не надавала, ОСОБА_4 просив суд на підставі статті 45 КЗпШС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визнати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2, зареєстрований 30 жовтня 1999 року виконавчим комітетом Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області у с. Старий Солотвин Бердичівського району Житомирської області, недійсним та анулювати актовий запис про шлюб від 30 жовтня 1999 року № 5, здійснений виконавчим комітетом Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що ОСОБА_4 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що шлюб між ним та ОСОБА_2 було укладено без згоди останньої. Проведеною у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - Старосолотвинська сільська рада Бердичівського району Житомирської області, про визнання шлюбу неукладеним судово-почеркознавчою експертизою встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 в актовому записі про шлюб виконано ОСОБА_2, і цей факт визнано судом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що шлюб між сторонами існував більше шести років, і сторони за взаємною згодою перебували у шлюбних відносинах, а позивач звернувся до суду через 16 років після його укладення, у звʼязку з виникненням спірних майнових питань, та при цьому, на час звернення позивача з указаним позовом шлюб був вже розірваним за взаємною згодою подружжя. ОСОБА_4 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження недійсності укладеного шлюбу, а доводи апеляційної скарги про наявність висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС в Житомирській області від 05 лютого 2014 року № 1/138 та висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 березня 2014 року № 2736/2737/14-32, згідно яких підпис від імені ОСОБА_2 в акті про одруження від 30 жовтня 1999 року виконані ОСОБА_7 такими, що не ґрунтуються на нормах права та не спростовують висновку суду про відсутність підстав для визнання шлюбу недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що ухваленні з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Посилався на те, що під час проведення досудового розслідування було проведено дві почеркознавчі експертизи, а саме: Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Житомирській області від 05 лютого 2014 року № 1/138 та Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз від 27 березня 2014 року № 2736/2737/14-32, за результатами проведенняяких було встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 у першому та другому примірниках запису акта про одруження від 30 жовтня 1999 року № 5 виконані не ОСОБА_2 Указані підписи було виконано ОСОБА_7 Проте, такі висновки проведених експертиз судами попередніх інстанції не було взято до уваги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 травня 2018 року було відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним та анулювання актового запису про укладення шлюбу та витребувано із Голосіївського районного суду м. Києва указану цивільну справу.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 30 жовтня 1999 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Шлюб зареєстровано виконавчим комітетом Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, актовий запис № 5. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_2 ".