РІШЕННЯ
Іменем України
13 травня 2019 року
Київ
справа №800/5/17
адміністративне провадження №П/9901/142/18
Верховний Cуд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Ханової Р.Ф.,
суддів Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.
при секретарі судового засідання Статілко Ю.С.
за участю представників сторін:
від позивача - Кравець Р.Ю. та Мартиненко А.В. на підставі довіреності від 22 січня 2018 року
від відповідача - Склярук Ю.В. на підставі довіреності від 11 травня 2019 року № 18170/0/19
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В :
І. ПРОЦЕДУРА І АРГУМЕНТИ СТОРІН У СПРАВІ
У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради юстиції, у судовому засіданні 10 квітня 2017 року замінено правонаступником - Вищою радою правосуддя (далі - відповідач у справі), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19 грудня 2016 року № 3379/0/15-16 "Про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Вищого господарського суду України у відставку".
Позов обґрунтував тим, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки винесене в результаті протиправної бездіяльності відповідача щодо не здійснення розгляду заяви у відставку у встановлений законом строк. Приймаючи спірне рішення відповідач діяв не на підставі закону, з перевищенням повноважень, так як Конституція України не містить жодних норм про те, що Вища рада юстиції може прийняти рішення про залишення без розгляду заяви судді про відставку, що призвело до порушення прав позивача на гідне існування та ефективний захист своїх прав. Крім того, порушення строку оприлюднення рішення призвело до грубого порушення права позивача на реалізацію відомостей про себе, на ефективну реалізацію судового захисту своїх прав.
05 січня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито провадження у справі № 800/5/17.
У запереченнях проти адміністративного позову представник відповідача просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, так як ОСОБА_1 звільнено з посади судді у звʼязку з порушенням присяги, тому його заява про звільнення у відставку підлягала залишенню без розгляду. Вища рада юстиції при прийнятті рішення відносно позивача діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийнято обґрунтовано з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, жодних протиправних дій відносно позивача Вищою радою юстиції не допущено.
07 березня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України продовжено строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання протиправним та скасування рішення.
15 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України зупинено провадження у адміністративній справі №800/5/7 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення від 19 грудня 2016 року № 3379/0/15-16 "Про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Вищого господарського суду України у відставку" - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №П/800/520/16 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування постанови "Про звільнення суддів" від 29 вересня 2016 року № 1616-VIII.
02 січня 2018 року відповідно до підпункту 5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України матеріали адміністративної справи № 800/5/7 (П/9901/142/18) передано до Верховного Суду.
13 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду поновлено провадження у справі №800/5/7 (П/9901/142/18) за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення.
У судовому засіданні сторони підтримали свої доводи та аргументи, висловлені в заявах по суті справи.
ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ У СПРАВІ ОБСТАВИНИ
Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи позовної заяви, встановив наступне.
З грудня 1988 року до липня 2001 року ОСОБА_1 працював державним арбітром, арбітром, суддею господарського суду Донецької області. З серпня 2001 року до березня 2009 року працював суддею Донецького апеляційного господарського суду.
19 лютого 2009 року постановою Верховної ради України №1030-VІ "Про обрання суддів" обраний на посаду судді Вищого господарського суду України безстроково.
01 квітня 2015 року до Вищої ради юстиції надійшла заява ОСОБА_1 від 17 березня 2015 року про звільнення з посади судді Вищого господарського суду України у відставку на підставі статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року 2453-VI, так як стаж роботи на посаді судді складав більше 20 років.
23 липня 2015 року секція з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад встановила наявність у Вищій раді юстиції численних скарг на дії судді ОСОБА_1., без вивчення змісту яких неможливо вирішити питання про відставку судді, тому вирішено відкласти розгляд матеріалів про внесення подання до Верховної ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України у відставку.
16 жовтня 2015 року суддя ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради юстиції про визнання незаконною бездіяльності відповідача, яка полягає в ухиленні від розгляду у встановлені законом строки заяви про звільнення з посади судді у звʼязку з поданням заяви у відставку.
16 листопада 2015 року постановою Вищого адміністративного суду України у справі №800/383/15 позов ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції задоволено, визнано протиправною бездіяльність Вищої ради юстиції щодо нерозгляду по суті в установлений законом строк заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку та зобовʼязано відповідача невідкладно розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку. Рішення набрало законної сили 12 квітня 2016 року, у звʼязку з тим, що постановою Верховного Суду України від 12 квітня 2016 року відмовлено у перегляді постанови Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2015 року.
01 грудня 2015 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку, згідно з яким рекомендувала Вищій раді юстиції внести подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України за порушення присяги.
14 грудня 2015 року секція з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України у відставку.
24 грудня 2015 року Вища рада юстиції, розглянувши дисциплінарну справу відкриту за зверненням Хмельницької міської ради та народного депутата України VII скликання ОСОБА_3 від 27 травня 2014 року, прийняла рішення № 1202/0/15-15 про внесення подання про звільнення позивача з посади судді Вищого господарського суду України за порушення присяги.
За результатами оскарження вищезазначеного рішення постановою Верховного Суду України від 27 червня 2017 року у справі №800/499/15 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про скасування рішення Вищої ради юстиції від 24 грудня 2015 року №1202/0/15-15 про внесення подання про звільнення позивача з посади судді Вищого господарського суду України за порушення присяги.
25 грудня 2015 року Вища рада юстиції прийняла ухвалу про зупинення розгляду заяви судді ОСОБА_1. про звільнення з посади судді Вищого господарського суду України у відставку.
05 липня 2016 року постановою Верховного Суду України у справі №800/78/16 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради юстиції від 25 грудня 2015 року № 1236/0/15-15 "Про зупинення розгляду заяви судді ОСОБА_1. про звільнення з посади судді Вищого господарського суду України у відставку".
16 лютого 2016 року Вища рада юстиції внесла до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України у звʼязку із порушенням присяги судді.
29 вересня 2016 року Верховна Рада України прийняла постанову №1616-VІІІ про звільнення позивача з посади судді Вищого господарського суду України у звʼязку із порушенням присяги.
За результатами оскарження вказаної постанови Верховної Ради України, рішенням Верховного Суду від 07 травня 2018 року у справі № 800/520/16, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року, позов ОСОБА_1 до Верховної Ради України задоволено, визнано незаконною та скасовано постанову Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1616-VIII про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України у звʼязку з порушенням присяги судді.
19 грудня 2016 року Вища рада юстиції рішенням № 3379/0/15-16 залишила без розгляду заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Вищого господарського суду України у відставку.
Правовими підставами винесення спірного рішення визначено статті 8, 131, пункт 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, статті 2, 27 Закону України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР, пункт 54 Регламенту Вищої ради юстиції, затвердженого рішенням Вищої ради юстиції від 30 липня 2015 року N 355/0/15-15.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА І ОЦІНКА СУДУ
Предметом спору у цій справі є правомірність винесення відповідачем спірного рішення, яке на думку позивача, спірне рішення є протиправним, оскільки порушує його права на гідне існування та ефективний захист своїх прав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя.