ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №185/757/17 (2-а/185/110/17)
адміністративне провадження №К/9901/7022/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в складі судді Бондаренко В.М. від 18.04.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В., Чепурнова Д.В. від 17.10.2017 у справі №185/757/17 (2-а/185/110/17) за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобовʼязання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У січні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Павлоградського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просить визнати протиправними дії Павлоградського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні йому з 13.01.2017 року пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" з урахуванням ч. 2 ст. 40 щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком; зобовʼязати Павлоградське обʼєднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити йому пенсію за віком з 13.01.2017 року відповідно до ст. 26 з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.04.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017, в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що пенсія за віком згідно Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" позивачу не призначалася, а відтак, звернувшись за її призначенням має право на обрахування заробітної плати із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в Павлоградському обʼєднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та з 27.07.2005 отримує пенсію за віком, призначену йому на пільгових умовах згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
13.01.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування".
Рішенням комісії при Павлоградському обʼєднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо розгляду питань, повʼязаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до його заяви від 13.01.2017, про що повідомлено позивачу листом від 18.01.2017 року за № 1742/07/18. На даний час відсутні правові підстави для застосування під час розрахунку пенсії з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. При цьому, відповідно до абз. 2 ч. З ст. 45 Закону № 1058 при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. З наведеного вбачається, що можливість застосування показника середньої заробітної плати, яка визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії, передбачена лише при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком і за умови набуття не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачу з 27.07.2005 призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 зі зниженням пенсійного віку згідно п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Отже в даному випадку не відбулося призначення пенсії чи переведення на інший вид пенсії, який було призначено за іншим законом, а тому законні підстави для перерахунку пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії відсутні.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058, який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовʼязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообовʼязкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, з 1 січня 2004 року Закон №1058 є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовʼязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.