ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №320/3625/17
rкасаційне провадження №К/9901/45821/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.07.2017 (суддя Редько О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 (головуючий суддя - Мельник В.В.,судді - Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС (далі - Митниця) про скасування постанови про порушення митних правил,
УСТАНОВИВ:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Митниці, у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0113/11200/17 від 16.05.2017 і закрити провадження у справі у звʼязку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що: Митниця протиправно позбавила його прав, закріплених у статті 498 Митного кодексу України, а також обмежила в ефективному засобі юридичного захисту, чим порушила статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки незважаючи на клопотання ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи розглянула справу зав його відсутності; оскільки передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України правопорушення не віднесене до триваючих, які визначені у статті 467 цього Кодексу, то накладення на нього адміністративного стягнення після спливу шестимісячного строку з дня його вчинення є протиправним.
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області постановою від 11.07.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017, у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що: на дату складення протоколу про адміністративне правопорушення жодних документів, які б підтверджували поломку ввезеного в режимі "транзит" транспортного засобу, хворобу чи інших документів, які б підтверджували неможливість вивезення цього автомобіля ОСОБА_1 не надав; Митниця завчасно та належним чином повідомляла ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи про порушення митних правил, тричі відкладала розгляд вказаної справи за клопотанням ОСОБА_1, однак позивач і в четвертий раз не зʼявився на розгляд справи, жодного разу не надав письмових пояснень про причини порушення вимог статті 95 Митного кодексу України та не надав будь-яких доказів на підтвердження поважності причин його неявки на розгляд справи, як-то: листки непрацездатності, наказ про відрядження тощо; оскільки стаття 467 Митного кодексу України не містить вичерпного переліку триваючих правопорушень, а лише констатує приналежність до таких порушень, у тому числі тих, що передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, то адміністративне стягнення за перевищення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку більше, ніж на 10 діб, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, повинне бути накладене не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цього правопорушення.
ОСОБА_1 оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 07.11.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: Митницею була порушена процедура притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема, частини четвертої статті 526 Митного кодексу України, в частині розгляді справи за його відсутності, а також протиправно позбавлено його прав, закріплених у статті 498 цього Кодексу, та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.04.2019 прийняв касаційну скаргу ОСОБА_1 до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 09.04.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 05.02.2017 через пункт пропуску "Виступовичі - Нова Рудня" митного поста "Північний" Житомирської митниці ДФС ОСОБА_1 був ввезений на митну територію України автомобіль марки "Opel Signum", кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 в митному режимі "транзит".
Факт вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил був виявлений Житомирською митницею ДФС, з огляду на що вона направила до Митниці лист від 17.02.2017 " 408/7/06/-70-20 "Про опитування громадян" щодо перевірки у звʼязку з відсутністю в ЄАІС ДФС України інформації про вивезення за межі митної території України транспортних засобів, що ввезені в митному режимі "транзит".
10.04.2017 Митницею був складений протокол про порушення митних правил №0113/11200/17, яким встановлено вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, яке полягало у порушенні строків, передбачених статті 95 Митного кодексу України (10 діб), який був надісланий ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення № 6900611486262.
З метою належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи про порушення митних правил ОСОБА_1 тричі надсилались повістки про явку до Митниці для зʼясування обставин вчинення порушення митних правил, Митниця тричі відкладала розгляд вказаної справи за клопотанням ОСОБА_1, однак позивач і в четвертий раз не зʼявився на розгляд справи, жодного разу не надав письмових пояснень про причини порушення вимог статті 95 Митного кодексу України та не надав будь-яких доказів на підтвердження поважності причин його неявки на розгляд справи, як-то: листки непрацездатності, наказ про відрядження тощо.
16.05.2017 в.о. начальника Митниці прийняв постанову в справі про порушення митних правил № 0113/11200/17, якою визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі пʼятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 грн.
Згідно частини першої статті 90 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 381 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 93 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.