1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



14 травня 2019 року

Київ

справа №815/3087/18

адміністративне провадження №К/9901/64037/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду в складі судді Левчук О.А. від 16.07.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Кравченка К.В., Джабурія О.В., Вербицької Н.В. від 27.08.2018 у справі №815/3087/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, третя особа Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій, зобовʼязання вчинити певні дії,



УСТАНОВИВ:

В червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправними дії Міністерства соціальної політики України при нарахуванні і виплаті позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за шість років, а саме з 2011 по 2016 роки;

- зобовʼязати Міністерство соціальної політики України здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за шість років, а саме з 2011 по 2016 роки в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Також позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що оскільки він є інвалідом війни ІІ групи через отриману контузію і систематично проходить лікування в лікарняних закладах, то отримавши від відповідача відмову у призначенні вищевказаної допомоги, він звернувся до Другого Одеського центру безоплатної правової допомоги, і лише 14.06.2018 року дізнався про відсутність будь-якої інформації стосовно розгляду його справи в суді.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2018, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018, позов повернуто у звʼязку з пропуском встановленого законом строку звернення до суду та відсутністю підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався 14.06.2018, коли звернувся до Центру з надання правової допомоги з проханням надати йому правову допомогу, тому вважає, що строк звернення до суду не пропущено. Також вказує, що після отриманої контузії періодично проходить лікування в лікувальних закладах, що ускладнювало можливість звернення до суду.

Заслухавши суддю- доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що 17.03.2017 позивач звернувся до Міністерства соціальної політики України з заявою про перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з 2011 по 2016 роки.

20.04.2017 року Мінсоцполітики своєю відповіддю №296/0/167-17/401 відмовило позивачу в такому перерахунку.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з чим і погодився апеляційний суд, виходили з того, що разова грошова допомога до 5 травня є щорічною виплатою, тому позивач повинен був дізнаватися про порушення своїх прав внаслідок неотримання такої допомоги після спливу строку її виплати у відповідному році. Таким чином, звернення позивача до суду 23.06.2018 року стосовно виплат грошової допомоги до 5 травня за 2011-2016 роки безумовно здійснено з пропуском визначеного Кодексом адміністративного судочинства строку звернення до суду.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України у редакції, чинній на момент прийняття судом першої інстанції рішення у цій справі, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.


................
Перейти до повного тексту