ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №804/2994/18
адміністративне провадження №К/9901/61950/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в складі судді Ількова В.В. від 01.06.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., Панченко О.М. від 26.07.2018 у справі №804/2994/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобовʼязання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-1) в частині нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у звʼязку із порушенням строків виплати нарахованої з 14.08.2010 року пенсії в розмірі 52575,29 гривень;
- зобовʼязати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом місця здійснити нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у звʼязку із порушенням строків виплати пенсії у розмірі 52575,29 грн. за період порушення строків з 14.08.2010 року по 08.12.2017 року;
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі відповідач-2) в частині нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 трьох відсотків річних від несплаченої в строк суми пенсії у розмірі 52575,29 грн. за період з 22.04.2014 року по 08.12.2017 року;
- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1, за рахунок коштів Державного бюджету, три відсотки річних від несплаченої в строк суми пенсії у розмірі 52575,29 грн., за період з 22.04.2014 року по 08.12.2017 року, у розмірі 5730,00 гривень;
- встановити судовий контроль.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області в частині нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 трьох відсотків річних від несплаченої в строк суми пенсії у розмірі 52575,29 грн., за період з 22.04.2014 року по 08.12.2017 року.
Стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1, за рахунок коштів Державного бюджету, три відсотки річних від несплаченої в строк суми пенсії у розмірі 52575,29 грн., за період з 22.04.2014 року по 08.12.2017 року, у розмірі 5730,00 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ГУПФУ в Дніпропетровській області щодо зобов"язання нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у звʼязку із порушенням строків виплати пенсії у розмірі 52575,29 грн. за період порушення строків з 14.08.2010 року по 08.12.2017 року;
Касаційна скарга обґрунтована тим, що виплата коштів відповідачем на підставі постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2011 року, яка набрала законної сили 07 листопада 2011 року, здійснена у грудні 2017 року, що очевидно свідчить про виплату зазначених коштів з пропуском строків їх виплати.
У відзиві на касаційну скаргу ГУПФУ в Дніпропетровській області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом 2-ої групи, та має право на отримання державної та додаткової пенсії на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шкоду, заподіяну здоровʼю.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (далі - Управління) задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність УПФУ щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії у розмірі, визначеному законом та нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровʼю, згідно ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобовʼязано УПФУ здійснити перерахунок та виплату позивачу державної та додаткової пенсії, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровʼю з розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" за період з 14.08.2010 року по 14.02.2011 року, з урахуванням виплачених сум. Рішення набрало законної сили 07.11.2011 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 року постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2011 року у справі №2а-1230/2011 змінено, виключивши з абзацу четвертого та пʼятого резолютивної частини постанови слова "по 14.02.2011 року". В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
08.11.2013 року ухвалою Індустрального районного суду м. Дніпропетровськ у справі №202/35376/13-а змінено спосіб виконання судового рішення Індустрального районного суду від 16.03.2011 року №0417/2а-1230/2011.
08 грудня 2017 року погашено заборгованість за виконавчим листом, виданим Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 27.01.2015 року по справі №202/35376/13-а, а саме відбулась виплата ОСОБА_1 коштів в розмірі 52 575,29 гривень.
Підставою для звернення позивача з даним позовом став той факт, що відповідачами в порушення вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не було виконано у трьохмісячний строк постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2011 року у справі № 0417/2а-1230/2011. Позивач вважає, що на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звʼязку з порушенням строків їх виплати" ГУПФУ в Дніпропетровській області має здійснити нарахування та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів за період з 14.08.2010 по 08.12.2017.