ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду
Бакуліної С. В., Уркевича В. Ю.
22 квітня 2019 року
м. Київ
у справі № 904/4713/18 (провадження № 12-63гс19) за позовом Покровської міської ради Дніпропетровської області (далі - Міськрада) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, за касаційною скаргою Міськради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 лютого 2019 року.
22 жовтня 2018 року Міськрада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 про зобов`язання звільнити земельну ділянку площею 301,95 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та привести її до стану, придатного для використання за цільовим призначенням шляхом знесення забудови. Позивач посилався на самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки та здійснення на ній самочинного будівництва.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 26 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13 лютого 2019 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України закрив провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Суди послались на те, що відповідач має статус суб`єкта підприємницької діяльності, проте у спірних відносинах виступає як фізична особа - громадянин, а отже даний спір за суб`єктним складом не відноситься до юрисдикції господарських судів.
05 березня 2019 року Міськрада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та про передачу справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржник вважає, що спір у даній справі виник із земельних правовідносин між органом місцевого самоврядування та господарюючим суб`єктом - ФОП ОСОБА_1 , оскільки останній на спірній земельній ділянці здійснює підприємницьку діяльність, а отже такий спір підвідомчий господарському суду.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 21 березня 2019 року відкрила касаційне провадження, надала відповідачу строк для подання відзиву, а ухвалою від 17 квітня 2019 року на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 22 квітня 2019 року справу № 904/4713/18 за касаційною скаргою Міськради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 лютого 2019 року прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 19 червня 2019 року.
Однак з ухвалою Великої Палати Верховного Суду про призначення цієї справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи погодитися не можемо з огляду на таке.
Відповідно до частин третьої - шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Так, по-перше, за загальним правилом, закріпленим частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням