У Х В А Л А
22 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/4713/18
Провадження № 12-63гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаКібенко О. Р.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи№ 904/4713/18
за позовом Покровської міської ради Дніпропетровської області (далі - Міськрада)
до Фізичної особи - підприємця Новицького Володимира Станіславовича (далі - ФОП Новицький В. С.)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
за касаційною скаргою Міськради
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 лютого 2019 року,
У С Т А Н О В И Л А:
22 жовтня 2018 року Міськрада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП Новицького В. С. про зобов`язання звільнити земельну ділянку площею 301,95 кв. м, розташовану за адресою: м. Покров, вул.Уральська, 1 , та привести її до стану, придатного для використання за цільовим призначенням шляхом знесення забудови.
Позивач посилався на самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки та здійснення на ній самочинного будівництва.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 26 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13 лютого 2019 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) закрив провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Суди послались на те, що відповідач має статус суб`єкта підприємницької діяльності, проте у спірних відносинах виступає як фізична особа - громадянин, а отже даний спір за суб`єктним складом не відноситься до юрисдикції господарських судів.
05 березня 2019 року Міськрада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та про передачу справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржник вважає, що спір у даній справі виник із земельних правовідносин між органом місцевого самоврядування та господарюючим суб`єктом - ФОП Новицьким В . С. , оскільки останній на спірній земельній ділянці здійснює підприємницьку діяльність, а отже такий спір підвідомчий господарському суду.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 21 березня 2019 року відкрила касаційне провадження, надала відповідачу строк для подання відзиву,а ухвалою від 17 квітня 2019 року на підставі частини шостої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
Згідно із частиною шостою статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Оскільки скаржник оскаржує судові рішення попередніх інстанцій з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Відповідно до частини п`ятої статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржуваною у цій справі ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, розгляд справи закінчено.
Натомість при вирішенні питання щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників, суспільний інтерес до її розгляду, а також загальну кількість та графік призначення справ, що перебувають на розгляді.
У пункті 96 висновку № 6 від 24 листопада 2004 року Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) "Про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів" передбачається, що суд повинен, крім випадків, чітко визначених законом, мати можливість вирішувати, яке саме, усне чи письмове, провадження застосовувати. При цьому у пунктах 104 - 105 цього висновку зазначено, що кожна окрема справа потребує "пропорційного" розгляду, тобто в такий спосіб, що дозволяє сторонам досягти справедливості ціною, співмірною з проблемами, що розглядаються, й ціною позову, а також у такий спосіб, що дозволяє суду розглянути інші справи в розумні строки.
КРЄС зазначає, що обмеження повноважень судді щодо вирішення питання, чи слід застосовувати усну або письмову форму провадження, є несумісними з ефективним правосуддям (пункт 106 цього ж висновку).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вважає, що призначення справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення її учасників відповідатиме принципам ефективного правосуддя.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).