Постанова
Іменем України
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 761/13616/14-к
провадження № 51-105км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В. К.,
суддів Макаровець А. М., Огурецького В. П.,
за участю:
секретаря судового
засідання Кононської І. Є.,
прокурора Цигана Ю. В.,
захисника Буняка В. С.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Буняка В. С. на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року і прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні № 12014100100001125 щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт Борова Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
та
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Кагарлик Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
засуджених за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винуватими і засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Київський апеляційний суд ухвалою від 11 жовтня 2018 року апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Панова В. Є., захисника Буняка В. С., обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду від 25 січня 2018 року - без змін.
За вироком місцевого суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винуватими у тому, що вони вчинили грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, за наступних обставин.
Так, 04 лютого 2014 року приблизно о 22:30 ОСОБА_2 перебував у приміщенні кафе за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, 1/7, разом із ОСОБА_1 та іншими наглядно знайомими. В цей час у ОСОБА_2 виник конфлікт із працівниками даного закладу. Під час конфлікту ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вибігли з приміщення кафе, підбігли до автомобіля "Мазда 626" державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, з багажнику якого останній дістав хокейну клюшку, а ОСОБА_1 - дерев`яну палицю. У подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, підбігли до магазину " Великий Віз ", що на вул . Печенізькій, 1/7 у м. Києві, та почали наносити вказаними предметами удари працівникам зазначеного закладу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які забігли в приміщення магазину та намагались тримати двері. Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 почали силою вриватися до приміщення магазину " Великий Віз " та наносити удари ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Зокрема, ОСОБА_2 наніс удар хокейною клюшкою по лівій руці ОСОБА_3, а потім - по пальцям правої руки ОСОБА_4 В результаті вказаних дій обвинувачених потерпілому ОСОБА_3 було спричинено легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а потерпілому ОСОБА_4 - легкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 безпідставно застосовано положення ст. 75 КК України та звільнено від відбування покарання з випробуванням, при цьому не було враховано, що внаслідок злочинних дій двом потерпілим заподіяно тілесні ушкодження, відсутні обставини, що пом`якшують покарання, що засудженими не вжито заходів до відшкодування шкоди, вчинено тяжкий злочин. Крім того, наголошує, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 КПК України свою ухвалу належним чином не мотивував та не надав відповідей на всі доводи поданої апеляційної скарги прокурора.
У касаційній скарзі захисник Буняк В. С. , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування судових рішень і закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. На обґрунтування свого прохання захисник зазначає, що дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не містять хуліганського мотиву, що в діях його підзахисних мало місце особисте неприязне відношення до потерпілих, матеріали провадження не містять даних, що ОСОБА_1 були нанесені тілесні ушкодження потерпілим, а тому в його діях, на думку захисника, має місце дрібне хуліганство. Також захисник вказує на безпідставне застосування такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину з використанням знарядь, спеціально застосованих для нанесення тілесних ушкоджень.