Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 465/647/11
провадження № 61-19738св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачі: кредитна спілка "Християнська злагода", ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевич А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2010 року кредитна спілка "Християнська злагода" (далі - КС "Християнська злагода"), ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Свої позовні вимоги позивачіобґрунтовували тим, що між КС "Християнська злагода" та ОСОБА_5 укладені договори про надання кредиту, а саме: 12 березня 2007 року № 103/07, 07 травня 2007 року № 173/07/02 та 09 липня 2007 року № 228/07-01, за умовами яких остання одержала кредити на загальну суму 1 023 478,74 грн. Із метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами кредиту між КС "Християнська злагода" та ОСОБА_6 укладені договори поруки. Крім того, кредитні зобов`язання також забезпечені іпотекою - нежитловими приміщеннями загальною площею 214,5 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що позичальник не виконує зобов`язання за зазначеними кредитними договорами, у зв`язку із чим утворилася заборгованість, позивачі просили стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за договорами про надання кредиту на користь КС "Християнська злагода" у розмірі 314 960,00 грн, на користь ОСОБА_1 у розмірі 123 546,00 грн, на користь ОСОБА_2 у розмірі 29 004,00 грн, на користь ОСОБА_4 у розмірі 400 000,00 грн, шляхом звернення стягнення на майно, що передане в іпотеку: нежитлові приміщення загальною площею 214,5 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1 .
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 12 вересня 2011 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь КС "Християнська злагода" заборгованість у розмірі 314 960,00 грн, на користь ОСОБА_1 у розмірі 123 546,00 грн, на користь ОСОБА_2 у розмірі 29 004,00 грн, на користь ОСОБА_4 у розмірі 400 000,00 грн, шляхом звернення стягнення на майно, що передане в іпотеку: нежитлові приміщення загальною площею 214,5 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1 та позначені на технічному плані літерами від "64-1" по "64-4". Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки суд установив наявність заборгованості, яка утворилась внаслідок неналежного виконання кредитних зобов`язань.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки спірні зобов`язання випливають з договорів про надання кредиту, укладених КС "Християнська злагода" з ОСОБА_5, а надання кредитних коштів здійснено за рахунок об`єднання грошових внесків членів такої спілки, то такі зобов`язання тісно пов`язані з особою кредитора і, в силу положень статті 515 ЦК України, заміна кредитора у таких зобов`язаннях не допускається. Стягнення заборгованості з відповідачів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки виключно на користь КС "Християнська злагода", є неможливим, оскільки вимоги пред`явленні солідарно з іншими позивачами.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У січні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2016 року, в якій просять скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказують на те, що вони є кредиторами КС "Християнська злагода", що підтверджується судовими рішеннями Галицького районного суду м. Львова від 30 квітня 2009 року, 18 грудня 2009 року, 21 травня 2010 року. Проте кредитна спілка не має можливості виконати свої зобов`язання перед ними через невиконання своїх зобов`язань відповідачами. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 березня 2014 року у справі № 450/4349/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25 червня 2014 року та ухвалою від 26 листопада 2014 року Вищого спеціалізованого суду України, в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги - відмовлено. Тобто укладені договори визнано правомірними, а тому відступлення права вимоги було обумовлено судовими рішеннями, які набрали законної сили. Позиція Верховного Суду України висловлена у справах № 6-667цс15 та №6-59цс15 на підставі укладених кредитними спілками договорів відступлення права вимоги - договорів факторингу з фізичними особами, які не є підприємцями, що суперечить статтям 1077-1079 ЦК України і які не є кредиторами щодо кредитної спілки.
У квітні 2017 року ОСОБА_5 подала заперечення на касаційну скаргу згідно з якими апеляційна інстанція у своєму рішенні правильно визначила правові позиції щодо особливостей правового статусу кредитної спілки, яка не має права відступати право вимоги за кредитним договором, оскільки такі повноваження Законом не передбачені.
У травні 2017 року КС "Християнська злагода" подало заперечення на касаційну скаргу згідно з якими спірні зобов`язання випливають з договорів про надання кредиту, укладених КС "Християнська злагода" з ОСОБА_5, а надання кредитних коштів здійснено за рахунок об`єднання грошових внесків членів такої спілки, то такі зобов`язання тісно пов`язані з особою кредитора і, в силу положень статті 515 ЦК України, заміна кредитора у таких зобов`язаннях не допускається. Відступлення права вимоги у цьому випадку не спричиняє жодних правових наслідків щодо іпотечного договору та майна переданого в іпотеку.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року зазначену справу передано до Верховного Суду.
Станом на час розгляду справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 465/646/11.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року відновлено касаційне провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, що 12 березня 2007 року, 07 травня 2007 року та 09 липня 2007 року між КС "Християнська злагода" та ОСОБА_5 укладені договори про надання кредиту № 103/07, № 173/07/02 та № 228/07-01 відповідно, за умовами яких кредитна спілка надала ОСОБА_5 кредит на загальну суму 1 023 478,74 грн із сплатою процентів за користування кредитними коштами та визначеними термінами повернення.
Із метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами, 09 липня 2007 року між КС "Християнська злагода" та ОСОБА_5 укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г. І., за умовами якого ОСОБА_5 передала в іпотеку нежитлове приміщення площею 214,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вказані під літерами від "64-1" по "64-4" включно.
Пунктом 1.3 вказаного договору іпотеки передбачено, що іпотека за цим договором забезпечує повне виконання позичальником зобов`язань перед іпотекодержателем, що виникають із кредитного договору № 228/07 про надання кредиту від 09 липня 2007 року, інших договорів, які укладені та/або будуть укладені між сторонами, за умовами яких іпотекодатель зобов`язується перед іпотекодержателем повернути отримані кредитні кошти в розмірі 1 515 000,00 грн, що на день укладення договору еквівалентно 297 029,70 дол. США.