Постанова
Іменем України
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 645/36/16-ц
провадження № 61-33857св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Харківський національний університет міського господарства
ім. О. М. Бекетова,
представники відповідача: Івасішина Наталія Володимирівна, Хорошилова Оксана Михайлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова на рішення Апеляційного суду Харківської області від 07 лютого 2017 рокувскладі колегії суддів: Хорошевського О. М., Кокоші В. В., Кружиліної О. А.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова про зміну формулювання причини звільнення, стягнення грошової допомоги при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 03 липня 2001 року вона була прийнята на роботу на посаду доцента кафедри економіки підприємств міського господарства Харківської державної академії міського господарства. З вересня 2003 року і по червень 2011 року відповідач, як правонаступник Харківської державної академії міського господарства, декілька разів продовжував дію контракту, укладеного з позивачем, як з науково-педагогічним працівником, останній раз до 30 червня 2016 року включно.
21 грудня 2015 року ОСОБА_1 подала заяву про звільнення з роботи за власним бажанням з 31 грудня 2015 року у зв`язку з виходом на пенсію, як науково-педагогічний працівник, з виплатою грошової допомоги у розмірі 6 місячних посадових окладів з відповідними доплатами.
24 грудня 2015 року її ознайомлено з наказом від 18 грудня 2015 року № 1210-02 "З особового складу", згідно з підпунктом 1.2 якого її звільнено з посади професора кафедри основ архітектурного проектування та рисунку з 09 січня 2016 року за пунктом 2 статті 36 КЗпП України, у зв`язку із закінченням строку дії контракту (строкового трудового договору).
Заява про звільнення була подана позивачем раніше ніж вона була ознайомлена з наказом роботодавця про звільнення за іншою підставою.
Позивач зазначала, що вона досягла необхідного віку для виходу на пенсію і має більш ніж 20-річний стаж педагогічної роботи й більш ніж 30 років науково-педагогічної роботи, працювала до написання заяви про звільнення на посаді, яка віднесена відповідним переліком до науково-педагогічної посади, і до цього вона не була звільнена з роботи у зв`язку із виходом на пенсію взагалі, що підтверджується записами в трудовій книжці.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд: змінити формулювання причини та дату звільнення її з роботи з Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова із "звільнити
ОСОБА_1 09 січня 2016 року за пунктом 2 статті 36 КЗпП України, закінчення строку" на "звільнити ОСОБА_1 31 грудня 2015 року за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію, частина перша статті 38, частина перша статті 39 КЗпП України"; стягнути з відповідача на свою користь
55 000,00 грн в рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди; стягнути з відповідача на свою користь 43 200,00 грн грошової допомоги у розмірі шести місячних посадових окладів з урахуванням надбавок і доплат при виході на пенсію.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області
від 17 березня 2016 року,в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 було правомірно звільнено за пунктом 2 статті 36 КЗпП України за закінченням строку дії контракту, який є особливою формою трудового договору, а тому відсутні підстави для зміни формулювання причини звільнення на частину першу статті 38, частину першу статті 39 КЗпП України за власним бажанням. Оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача грошової допомоги у розмірі шести місячних посадових окладів з урахуванням надбавок і доплат при виході на пенсію є похідними від вимог про зміну формулювання причин звільнення за власним бажанням, тому у задоволенні цих вимог та вимог про відшкодування моральної шкоди також було відмовлено.
Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 березня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції (новий розгляд)
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07 лютого 2017 року рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 на: "Звільнена за власним бажанням з 31 грудня 2015 року у зв`язку з виходом на пенсію".
Стягнуто з Харківського національного університету міського господарства
ім. О. М. Бекетова на користь ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 6 місячних посадових окладів з відповідними доплатами в сумі 41 320,20 грн та на відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що у додатковій угоді від 01 вересня 2015 року йдеться про тимчасове переведення працівника на іншу роботу не обумовлену трудовим договором строк дії якого закінчується 30 червня
2016 року, тому звільнення позивача відбулося з порушенням вимог трудового законодавства. Крім того, на ОСОБА_1 розповсюджується дія статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", тому вимоги про стягнення грошової допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2017 рокуХарківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
Відзив позивачем на касаційну скаргу не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.