Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 572/17/17
провадження № 61-16192св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 07 листопада
2017 року у складі судді Слободянюка Б. К. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 06 лютого 2018 року у складі колегії суддів:
Шеремет А. М., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про виселення з житлового приміщення.
Позовна заява мотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1, яку він придбав згідно договору купівлі-продажу від 21 жовтня
2011 року у ОСОБА_3, який є сином ОСОБА_2 Вказану квартиру ОСОБА_2 зайняла та не звільняє, чим чинить йому перешкоди у користуванні та розпорядженні цією квартирою. Вважав, що право власності на квартиру зареєстроване за ним, а тому правові підстави для користування квартирою у ОСОБА_2 відсутні.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просив суд виселити
ОСОБА_2 та ОСОБА_3, якого протокольною ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2017 року було залучено до участі у справі співвідповідачем, з квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області
від 07 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Виселено ОСОБА_3 з квартири
АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання по розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі не є ні власниками спірної квартири, ні членами сім`ї позивача - власника цієї квартири, а тому вони втратили право користування вказаним житлом і підлягають виселенню з квартири без надання іншого житла. При цьому суд враховував, що згідно з частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Разом з тим судом встановлено, що ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі, а тому вона не чинить перешкоди власнику у користуванні цієї квартирою, тому позовні вимоги в частині її виселення визнав необґрунтованими.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 06 лютого 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що врахувавши, що ОСОБА_3 не є власником спірної квартири, ні членом сім`ї позивача - власника цієї квартири, тому правильним є висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 втратив право користування вказаним житлом і підлягає виселенню з квартири без надання іншого житла, а ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі, а тому вона не чинить перешкоди власнику у користуванні цією квартирою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволенні позову про виселення ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов залишити без розгляду.
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_3
У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення з житлового приміщення призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що його представником було подано клопотання від 06 вересня 2017 року про розгляд позову у частині виселення з житлового приміщення ОСОБА_3 за відсутності його та його представника. Щодо позовної вимоги про виселення ОСОБА_2, то таке клопотання не подавалось. Він та його представник у судові засідання 06 вересня 2017 року та 07 листопада
2017 року не з`являлись, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд позову в частині виселення ОСОБА_2 за їхньої відсутності не подавали. Тому висновки апеляційного суду про те, що у судовому засідання були повністю підтримані позовні вимоги не відповідають обставинам справи. Вважав, що позовна заява щодо виселення
ОСОБА_2 мала бути залишена без розгляду.
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що суди не встановили правової підстави на якій він проживав у проданій ним квартирі з 21 жовтня 2011 року. У вересні 2017 року він досягнув згоди з позивачем, що у спірній квартирі залишиться проживати його дружина та малолітні діти. Судами ухвалені рішення про виселення особи, яка фактично не проживає у спірному житловому приміщенні, а тому не може порушувати прав позивача.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_4 на касаційну скаргу ОСОБА_3 у якому він просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу
від 21 жовтня 2011 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Токовим В. Г. та зареєстрований у реєстрі за № 1365.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 08 червня 2017 року, яке ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 27 липня 2017 року залишено без змін, відмовлено в задоволенні позову