Постанова
Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 631/1982/16-ц
провадження № 61-36690св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2, на постанову Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлаки І. В., Кіся П. В., від 13 квітня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з 05 листопада 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 31 серпня 2016 року. У період шлюбу сторони придбали за спільні кошти квартиру АДРЕСА_1 .
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області, у складі судді Пархоменко І. О., від 31 січня 2018 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна квартира була набута сторонами у період шлюбу за спільні кошти подружжя, а відтак наявні всі правові підстави визнати вказане майно спільною сумісною власністю подружжя.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 13 квітня 2018 року скасовано рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 31 січня 2018 року та ухвалено нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 .Визнано за ОСОБА_3 право власності на 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірна квартира була придбана у період шлюбу частково за особисті кошти відповідача та частково за спільні кошти подружжя, тому за позивачем слід визнати право на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, а за відповідачем на 5/6 частин вказаної квартири.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У травні 2018 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Апеляційного суду Харківської області від 13 квітня 2018 року та залишити в силі рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 31 січня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що апеляційний суд повно і всебічно не з`ясував обставини справи. Ухвалюючи нове рішення у справі, апеляційний суд не врахував, що відповідачем не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
09 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду представнику ОСОБА_1 . - ОСОБА_2 .поновлено строк на касаційне оскарження постанови Апеляційного суду Харківської області від 13 квітня 2018 року та відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
10 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_2, на постанову Апеляційного суду Харківської області від 13 квітня 2018 рокупризначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Доводи відзиву на касаційну скарги
ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 05 листопада 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 137.
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 31 серпня 2016 року у справі № 631/689/16-ц шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили 12 вересня 2016 року.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 31 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого у реєстрі за № 709, ОСОБА_3 набув у власність квартиру АДРЕСА_1 . Квартира складається з трьох кімнат, загальна площа - 58, 4 кв. м, житлова - 35, 7 кв. м. Правочин було здійснено за згодою дружини покупця - ОСОБА_1, про що свідчить її заява, справжність підпису на якій посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрована у реєстрі за № 706. Продаж квартири вчинено за 30 000, 00 грн.
Згідно витягу № 7403364 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до боргової розписки від 30 липня 2013 року ОСОБА_3 зобов`язується віддати ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 20 000, 00 грн, які він взяв у борг на купівлю квартири для проживання своєї родини.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.