1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

04 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 642/2100/18-ц

провадження № 61-3080 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - ОСОБА_2 ;

відповідач - Харківська міська рада;


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Харкова у складі судді Шрамко Л. Л. від 13 вересня 2018 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2018 року, постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Пилипчук Н. П., Яцини В. Б., від 10 січня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який було уточнено, до Харківської міської ради про визнання її наймачем житлового приміщення.

Позовна заява мотивована тим, що у серпні 1992 року вона, як дружина наймача - ОСОБА_3, вселилася у кімнату, площею 14,2 кв. м, яка знаходиться у квартирі АДРЕСА_1, та проживає у ній по теперішній час.

Вказувала, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловіка - ОСОБА_3 вона неодноразово зверталася до Харківської міської ради із заявами про надання дозволу на переоформлення договору найму зазначеної вище кімнати та визнання її новим наймачем, проте відповіді вона так і не отримала.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд: визнати її наймачем кімнати, площею 14,2 кв. м, яка знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 ; зобов`язати Харківську міську раду змінити договір найму вищевказаної кімнати, змінивши померлого наймача - ОСОБА_3 на нового - ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 14 листопада 2018 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_1, зареєстровану у кімнаті, площею 14,2 кв. м, у квартирі АДРЕСА_1, наймачем кімнати, площею 14,2 кв. м, у квартирі АДРЕСА_1 . Зобов`язано Харківську міську раду змінити договір найму кімнати, площею 14,2 кв. м, у квартирі АДРЕСА_1, змінивши померлого наймача - ОСОБА_3 на нового наймача - ОСОБА_1 .

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2018 року стягнуто з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 409 грн 60 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка вселилася у спірне житлове приміщення, як член сім`ї наймача, який помер, а тому має право на визнання її наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 10 січня 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2018 року та додаткове рішення цього ж суду від 14 листопада 2018 року -без змін.

Погоджуючись із висновком районного суду, апеляційний суд також вказав, що позивачка вселилася та проживає у спірній житловій кімнаті з 1994 року, як дружина померлого наймача - ОСОБА_3, шлюб з яким не розірвано, а тому відповідно до положень статті 106 ЖК Української РСР вправі вимагати визнання її наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Харківська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Харкова.

У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Харківської міської ради мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позову, оскільки належним чином не дослідили усіх обставин справи. Позивачці було відмовлено у наданні адміністративної послуги та прийнятті рішення виконавчого комітету щодо визнання її наймачем займаного приміщення, оскільки нею не надано до управління обліку та розподілу житлової площі Харківської міської ради технічного паспорту, виготовленого за результатами проведення технічної інвентаризації зазначеного об`єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації. Крім того, позивачкою у заяві порушувалось питання щодо квартири в цілому, тоді як відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї та прописку (реєстрацію) займане нею приміщення складає одну кімнату в комунальній квартирі. При цьому у наданому пакеті документів був відсутній правовстановлюючий документ на квартиру (частину квартири), внаслідок чого виникає низка питань щодо правомірності її заселення, а також щодо встановлення її статусу. Також суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що Харківською міською радою договори найму житлових приміщень не укладаються. Оскільки Харківська міська рада не порушувала права ОСОБА_1, не чинила їй перешкод для визнання її наймачем, підстав для стягнення судових витрат немає. При цьому визнання ОСОБА_1 наймачем кімнати вважається правом спадкоємця на майно і витрати на оплату судового збору покладаються виключно на позивача.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту