Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 718/283/15-ц
провадження № 61-14721св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - прокурор Кіцманського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Суховерхівської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 05 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Кулянди М. І., Височанської Н. К., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2015 року прокурор Кіцманського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Суховерхівської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що за результатами перевірки Державною інспекцією сільського господарства України в Чернівецькій області, проведеною 12 червня 2014 року в Суховерхівській сільській раді з питань дотримання вимог земельного законодавства, складений акт про виявлені порушення земельного законодавства та встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв та використовує земельну ділянку площею 0,08 га по АДРЕСА_1, яку облаштував як водойму для риборозведення. Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 12 червня 2014 року самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом облаштування штучної водойми - ставка. Крім того, на цій земельній ділянці ОСОБА_1 здійснено будівництво гідротехнічних споруд.
Посилаючись на викладене, позивач просив повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,08 га, розташовану по АДРЕСА_1 вартістю 62 752,00 грн Суховерхівській сільській раді Кіцманського району Чернівецької області; привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення гідротехнічних споруд; стягнути з ОСОБА_1 шкоду в розмірі 73,84 грн заподіяну земельним ресурсам внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та шкоду, заподіяну внаслідок зняття родючого шару ґрунту в розмірі 1 529,83 грн.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області 21 серпня 2017 року в задоволенні позову прокурора відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що доводи прокурора про самовільне зайняття ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки докази, на які він посилається, містять суперечливі відомості щодо земельної ділянки, її цільового призначення та особи, яка порушила вимоги земельного законодавства та заподіяла шкоду самовільним зайняттям земельної ділянки.
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 05 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Зобов`язано ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,08 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 привести земельну ділянку площею 0,08 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 у придатний для використання стан, шляхом знесення гідротехнічних споруд. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Суховерхівської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 73,84 грн у рахунок відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які документи, які б підтверджували право власності або право користування спірною земельною ділянкою, а тому висновок суду про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували самовільне зайняття та фактичне використання відповідачем земельної ділянки не ґрунтується на матеріалах справи і спростовується наданими прокурором доказами.
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про роз`яснення рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 05 грудня 2017 року.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що йому незрозумілою є резолютивна частина рішення у якій вказані визначення понять "біля будинковолодіння", "придатний стан", "гідротехнічні споруди", та є незрозумілим, де знаходяться гідротехнічні споруди, яким чином і хто має зносити вказані споруди.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 07 лютого 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції виходив із того, що резолютивна частина рішення є повною, чіткою та зрозумілою, рішення набрало законної сили. ОСОБА_1 не зазначено в заяві обставини, які б вказували на те, що рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
У березні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 05 грудня 2017 року та ухвалу цього ж суду від 07 лютого 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Так званий ставок виник сам по собі в результаті встановлення сільською радою труби в русло потічка для проїзду автомобілів. Апеляційний суд "перекрутив" факти, щоб догодити прокурору, оскільки сам позов безпідставний. З рішення апеляційного суду вбачається, що він повинен знести не одну гідротехнічну споруду а декілька (в тексті рішення зазначено: "шляхом знесення гідротехнічних споруд"), які гідротехнічні споруди повинен знести ОСОБА_1 їх назва та на яких ріках України ?
У червні 2018 року заступник прокурора Чернівецької області подав відзив на касаційну скаргу, згідно з яким акти, приписи, протоколи складені посадовими особами Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області та додані прокурором до позову є належними та допустимими доказами у цій справі. Оскільки у ОСОБА_1 відсутні будь-які документи, які б підтверджували, право власності або користування спірною земельною ділянкою, а в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази факту самовільного зайняття спірної земельної ділянки ОСОБА_1, тому судом апеляційної інстанції постановлено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права підстав для його скасування немає.
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив прокурора.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення апеляційного суду - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідають ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що за результатами перевірки Державною інспекцією сільського господарства України в Чернівецькій області, проведеною 12 червня 2014 року з питань дотримання вимог земельного законодавства, складений акт про виявлені порушення земельного законодавства та встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв та використовує земельну ділянку площею 0,08 га по АДРЕСА_1, яку облаштував як водойму для риборозведення.
Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 12 червня 2014 року вбачається, що самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом облаштування штучної водойми - ставка. На вказаній земельній ділянці ОСОБА_1 здійснено будівництво гідротехнічних споруд.
12 червня 2014 року щодо ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за статтями 53-1, 53-3 КУпАП та постановою від 10 липня 2014 року № 157 накладено адміністративне стягнення.
10 липня 2014 року ОСОБА_1 виданий припис за № 00234 про усунення порушень земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або шляхом одержання речових прав на земельну ділянку. Також здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, який становить 73,84 грн.
02 вересня 2014 року державними інспекторами сільського господарства Чернівецької області складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, відповідно до якого ОСОБА_1 не виконав вимог припису від 10 липня 2014 року, вчинивши правопорушення, передбачене статтею 188-5 КУпАП. Складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення за невиконання припису посадової особи від 10 липня 2014 року.