Постанова
Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 372/2402/15-ц
провадження № 61-12528св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Гарант Інвест",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент" на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року у складі судді Зінченка О. М. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Фінагєєва В. О., Сушко Л. П., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Гарант Інвест" (далі - ТОВ "ФК "Капітал Гарант Інвест") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві), про звільнення майна з-під арешту.
Позовна заява мотивована тим, що 23 липня 2008 року між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (далі - АБ "Брокбізнесбанк") та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 08Ф-109, відповідно до якого ОСОБА_2 надано у борг на придбання нерухомості 1 000 000,00 доларів США зі сплатою 15 % річних.
З метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 08 серпня 2008 року між АБ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір (з майновим поручителем) (далі - іпотечний договір), згідно з яким в іпотеку передано житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1, який належить на праві власності іпотекодавцю на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 08 серпня 2008 року.
31 січня 2014 року між АТ "Брокбізнесбанк" та Публічним акціонерним товариством "Банк Національний Кредит" (далі - ПАТ "Банк Національний Кредит") укладений договір факторингу, за умовами якого АТ "Брокбізнесбанк" передало/відступило ПАТ "Банк Національний Кредит" право вимоги до позичальника за кредитними договорами, до переліку яких також входить кредитний договір від 23 липня 2008 року № 08Ф-109.
05 лютого 2014 року між АТ "Брокбізнесбанк" та ПАТ "Банк Національний Кредит" укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, у переліку яких зазначено іпотечний договір від 08 серпня 2008 року.
Між ПАТ "Банк Національний Кредит" та ТОВ "ФК "Капітал Гарант Інвест" 07, 12 лютого 2014 року укладені договори факторингу, відповідно до умов яких ТОВ "ФК "Капітал Гарант Інвест" набуло право вимоги за кредитним договором від 23 липня 2008 року № 08Ф-109 та іпотечним договором від 08 серпня 2008 року.
Під час реалізації свого права на реєстрацію предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі Міністерства юстиції України позивачу стало відомо про те, що постановою державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві від 02 червня 2014 року у межах виконавчого провадження № 43532055 щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 29 травня 2014 року № 3324 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 100 000 грн 00 коп. накладено арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 .
Наявність обтяження предмета іпотеки порушує права позивача як іпотекодержателя щодо реалізації права на першочергове задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, обраний ним на власний розсуд, у зв`язку із чим, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.197-199), позивач просив звільнити з-під арешту житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року у позові ТОВ "ФК "Капітал Гарант Інвест" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є лише іпотекодержателем нерухомого майна. Оскільки арешт накладено на нерухоме майно, яке не належить на праві власності ТОВ "ФК "Капітал Гарант Інвест", то його права не порушено, у зв`язку із чим заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент" (далі - ТОВ "СЛ Девелопмент") відхилено, рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ТОВ "СЛ Девелопмент" є правонаступником ТОВ "ФК "Капітал Гарант Інвест". Відповідно до статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації. ТОВ "ФК "Капітал Гарант Інвест" не є власником житлового будинку, що є предметом іпотеки, а тому не є власником чи володільцем арештованого майна, а лише іпотекодержателем. Права позивача як іпотекодержателя спірного майна не пов`язані ні з правом власності на вказане нерухоме майно, ні з правом володіння ним, а тому позовні вимоги про зняття арешту з майна є безпідставними. Права та вимоги позивача, як іпотекодержателя, були зареєстровані за ним значно раніше, ніж накладено арешт в межах виконавчого провадження, а тому право іпотекодержателя є пріоритетним відносно інших прав і ніяких перешкод у реалізації права позивача на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки не існує.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2017 року ТОВ "СЛ Девелопмент" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що стаття 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачає, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження - переважне право обтяжувача стосовно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно. Арешт предмета іпотеки у межах виконавчого провадження № 43532055 було накладено 01 березня 2014 року, в той час як передача нерухомого майна в іпотеку відбулася на підставі іпотечного договору від 08 серпня 2008 року. Накладення арешту на предмет іпотеки є перешкодою для реалізації предмета іпотеки, що є порушенням майнових прав та інтересів іпотекодержателя ТОВ "СЛ Девелопмент".
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїм правом подати відзив на касаційну скаргу банку.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Обухівського районного суду Київської області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції