ПОСТАНОВА
Іменем України
10 травня 2019 року
Київ
справа №825/69/17
адміністративне провадження №К/9901/24473/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Бевзенка В.М.,
під час попереднього розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, начальника Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України Шавлака Олександра В`ячеславовича про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року (суддя Д`яков В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючої судді - Бужак Н.П., суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.),
установив:
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Чернігівська митниця ДФС), начальника Чернігівської митниці ДФС Шавлака О.В., в якому просив: визнати протиправним та скасувати накази від 8 грудня 2016 року №676-о, від 23 грудня 2016 року №698-о в частині звільнення позивача з державної служби з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту "Нові Яриловичі"; поновити позивача на посаді та стягнути на його користь з Чернігівської митниці ДФС середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати прийняті ними рішення і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник стверджує, що матеріали справи не містять доказів порушення ним вимог посадової інструкції при здійсненні митного контролю та митних формальностей щодо транспортного засобу РЕUGEOТ 206 д.р.н. НОМЕР_1, що переміщувався через митний кордон України. Вважає, що відповідач та суди попередніх інстанцій безпідставно кваліфікували дії позивача на підставі Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII в розрізі інциденту, який мав місце 1 квітня 2016 року, оскільки такий не був чинним на момент вчинення означених дій. Зауважує, що ні акт службового розслідування, ні оскаржуваний наказ не містять належних обґрунтувань із посиланням на докази, які б свідчили про перевищення позивачем службових повноважень або їх використання в неправомірних інтересах інших осіб. Також стверджує, що він не був належним чином повідомлений про дату й час апеляційного розгляду справи, внаслідок чого був позбавлений можливості ефективно здійснити захист своїх порушених прав в суді.
У запереченнях на касаційну скаргу відповідачі просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані позивачем судові рішення - без змін як законні й обґрунтовані.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що ОСОБА_1 проходив державну службу на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту "Нові Яриловичі" Чернігівської митниці ДФС.
Наказом начальника Чернігівської митниці ДФС від 7 жовтня 2016 року № 445 було призначено службове розслідування з метою встановлення можливих порушень законодавства України з питань державної митної справи в діях посадових осіб автомобільних пунктів пропуску, за результатами якого дисциплінарною комісією Чернігівської митниці ДФС оформлено висновок від 6 грудня 2016 року.
Службовим розслідуванням встановлено 2 епізоди (факти) неправомірного видалення ОСОБА_1 інформації з автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор", а саме: 1 квітня 2016 року та 16 червня 2016 року. Водночас, оскільки з моменту вчинення дисциплінарного проступку, що мав місце 1 квітня 2016 року, минуло більше шести місяців, дисциплінарна комісія надавала оцінку лише діям, вчиненим позивачем 16 червня 2016 року.
Згідно з висновком службового розслідування, 16 червня 2016 року головним державним інспектором Сватком Г.В. видалено запис про переміщення автомобіля РЕUGEOТ 206, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, Істамбул, паспорт НОМЕР_2 ) та внесено новий запис щодо переміщення зазначеного транспортного засобу. При цьому, ОСОБА_1 було змінено перевізника на іншого: громадянина США ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_3 ), який під час ввезення транспортного засобу не знаходився у транспортному засобі та у зоні митного контролю.
Отже, службовим розслідуванням встановлено факт внесення позивачем недостовірних відомостей до програмно-інформаційних комплексів, чим, на переконання дисциплінарної комісії, позивач перевищив повноваження (щодо видалення інформації) та використав повноваження в неправомірних особистих інтересах громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Наказом начальника Чернігівської митниці ДФС від 8 грудня 2016 року № 676-о до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби в перший день виходу на роботу після тимчасової непрацездатності.
На підставі подання дисциплінарної комісії від 6 грудня 2016 року та наказу Чернігівської митниці ДФС від 8 грудня 2016 року № 676-о, 23 грудня 2016 року начальником Чернігівської митниці ДФС винесено наказ № 698-о, яким звільнено ОСОБА_1, головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту "Нові Яриловичі" Чернігівської митниці ДФС з 26 грудня 2016 року, за перевищення службових повноважень та використання повноважень в неправомірних особистих інтересах інших осіб, відповідно до підпунктів 7 та 9 частини другої статті 65, частини п`ятої статті 66 Закону України "Про державну службу".
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскаржувані накази прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.
Згідно з частиною першою статті 1, пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VII (далі - Закон № 889-VII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 65 Закон № 889-VII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Частиною другою статті 65 Закону № 889-VII визначено перелік дисциплінарних проступків, серед яких: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення (пункт 7); використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб (пункт 9).
Згідно з частиною першою статті 66 Закону № 889-VII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною п`ятою 5 статті 66 Закону № 889-VII обумовлено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону (…).
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 318 Митного кодексу України, яка регламентує загальні принципи здійснення митного контролю, митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 451 затверджено Типову технологічну схему здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон (далі - Типова технологічна схема).
Ця Типова технологічна схема визначає послідовність дій посадових осіб митних органів під час здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються ними через митний кордон України (далі - автомобільні транспортні засоби і товари), у пунктах пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон.
Пунктом 2 Типової технологічної схеми обумовлено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно митними органами відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів системи управління ризиками.
Відповідно до пункту 16 Типової технологічної схеми за результатами митного контролю митні органи приймають одне з таких рішень: про проведення митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до вимог законодавства і заявленого митного режиму та надання дозволу на їх пропуск через митний кордон України; про пропуск або відмову в пропуску та митному оформленні автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України та повернення їх на територію суміжної держави; про затримання автомобільних транспортних засобів і товарів для передачі на склад митного органу для зберігання.