ПОСТАНОВА
Іменем України
10 травня 2019 року
Київ
справа №464/8577/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23040/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 17 січня 2017 року (суддя - Теслюк Д.Ю.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (головуючий суддя - Коваль Р.Й., судді - Гудим Л.Я., Судова-Хомюк Н.М.) у справі
за позовом Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради
до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області
про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення штрафу, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2016 року Сихівський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі - Сихівський відділ соціального захисту, позивач) звернувся до Сихівського районного суду міста Львова з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Відділ примусового виконання рішень), в якому просив визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень щодо накладення штрафу у виконавчому провадженні №47979230 і скасувати постанову відповідача від 08 листопада 2016 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №47979230.
2. В обґрунтування позовних вимог Сихівський відділ соціального захисту зазначив, що у виконавчому провадженні №47979230 боржником (Сихівським відділом соціального захисту) вжито всіх залежних від нього заходів, необхідних для виконання судового рішення Сихівського районного суду м. Львова щодо зобов`язання здійснити необхідні дії відповідно до вимог п.14 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" направлені на забезпечення ОСОБА_1 продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання та компенсацією 50% вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими Міністерством охорони здоров`я України за період з 01.01.2013 року до 01.04.2013 року, з урахуванням виплачених сум. Окрім того, державним виконавцем не зазначено, які саме дії необхідно вчинити. Відтак вважає, що дії державного виконавця є протиправними щодо накладення штрафу на боржника у вказаному виконавчому провадженні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 17 січня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо накладення штрафу у виконавчому провадженні (ВП №47979230). Скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 08 листопада 2016 року про накладення штрафу (ВП №47979230).
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що накладення стягнення у вигляді штрафу можливе тільки в разі невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, без поважних причин. Рішення у справі №464/5715/13-а не виконано позивачем з поважних причин, а саме у зв`язку із відсутністю законодавчого врегулювання механізму забезпечення продуктами харчування з прикріпленням до відповідних магазинів та компенсації вартості продуктів харчування. При цьому, позивачем здійснено всі можливі заходи в межах своїх повноважень для виконання рішення суду. Посилання відповідача в постанові про накладення штрафу від 08 листопада 2016 року на те, що позивачем рішення суду не виконано без поважних причин, спростовуються матеріалами справи.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
6. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 17 січня 2017 року в адміністративній справі № 464/8577/16-а залишено без змін.
7. Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, погодився з висновком суду першої інстанції про те, що рішення у справі № 464/5715/13-а не виконано позивачем з поважних причин, а саме: у зв`язку з відсутністю законодавчого урегулювання механізму забезпечення продуктами харчування з прикріпленням до відповідних магазинів та компенсації вартості продуктів харчування, при тому, що позивачем здійснено усі можливі заходи в межах своїх повноважень для виконання рішення суду. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області є належним відповідачем у справі, оскільки є органом державної виконавчої служби і є окремою юридичною особою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
8. ОСОБА_1 (далі - скаржник) у травні 2017 року звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 17 січня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року.
9. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сихівського районного суду міста Львова від 17 січня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відкрив провадження в цій справі, оскільки позивач не надіслав ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками, а також не сплатив судовий збір. Скаржник не погоджується з висновком про відсутність законодавчого урегулювання механізму забезпечення продуктами харчування з прикріпленням до відповідних магазинів та компенсації вартості продуктів харчування. Посилається на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 22.12.2015 року у справі №464/5715/13-а, якою було відмолено в роз`ясненні судового рішення від 22.07.2013 року у вказаній справі і в якій зазначено, що положення резолютивної частини рішення повністю розкривають суть та обсяг необхідних для виконання відповідними органами соціального захисту дій. Крім того, посилається на те, що Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області не є належним відповідачем у справі.
11. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Павлишина Т.І. від 01.07.2015 року відкрито виконавче провадження № 47979230 з примусового виконання виконавчого листа № 464/5715/13-а, виданого 28 травня 2015 року Сихівським районним судом м.Львова.
13. Згідно з цим виконавчим документом, зобов`язано позивача здійснити необхідні дії відповідно до вимог п.14 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 р. № 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", направлені на забезпечення ОСОБА_1 продуктами харчування за медичними нормами, з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання та компенсацією 50 % вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими Міністерством охорони здоров`я України за період з 01.01.2013 р. до 01.04.2013 р., з урахуванням виплачених сум.
14. Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Шелінської Ю.А. від 08 листопада 2016 року на боржника (позивача у справі) за невиконання без поважних причин вимог державного виконавця стосовно рішення, за яким боржник зобов`язаний вчиняти певні дії, накладено штраф у розмірі 2040,00 грн.
15. Сихівський відділ соціального захисту звертався з листами на адресу Департаменту гуманітарної політики Управління соціального захисту Львівської міської ради та до Відділу примусового виконання рішень з приводу роз`яснення механізму забезпечення стягувача продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання та компенсацією 50 % вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими Міністерством охорони здоров`я.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
16. Стаття 129-1 Конституції України: суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
17. Частини 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України: постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом
18. Частина 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України: постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
19. Пункт 16 частини 3 статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження": виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
20. Частини 1 та 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження": за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.