ПОСТАНОВА
Іменем України
10 травня 2019 року
Київ
справа №815/714/16
адміністративне провадження №К/9901/12708/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року (суддя - Бойко О.Я.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року (головуючий суддя - Яковлєв О.В., судді - Бойко А.В., Танасогло Т.М.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського районного відділу Одеського міського управління внутрішніх справ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ., позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - ГУМВС в Одеській області), Суворовського районного відділу Одеського міського управління внутрішніх справ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - Суворовський РВ), в якому просив, з урахуванням уточнень:
1.1. Визнати незаконними дії ГУМВС в Одеській області щодо не виплати вихідної допомоги ОСОБА_1 при звільненні.
1.2. Стягнути з ГУМВС в Одеській області вихідну допомогу при звільненні ОСОБА_1 в сумі - 6372,71 грн.
1.3. Стягнути з ГУМВС в Одеській області середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку з 07.11.2015 року по 30.05.2016 року при звільненні ОСОБА_1 в сумі - 26229,75 грн.
1.4. Стягнути з Суворовського РВ матеріальну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 під час вибуття в чергову відпустку за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роки в сумі - 13219,17 грн.
1.5. Стягнути з Суворовського РВ матеріальну допомогу, для вирішення соціально - побутових питань Мудрака О.П. за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роки в сумі - 14181,67 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він не погоджується з розміром нарахованої грошової допомоги при звільненні, оскільки розрахунок грошового забезпечення проведений, виходячи із загальних складових виплат на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку з вислугою 13 років 01 місяць 29 днів, без врахування доплат, які нараховувались ОСОБА_1 протягом року. Позивач у позовній заяві зазначив, що мав право на щорічну оплачувану відпустку, а також на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та матеріальну допомогу при наданні основної відпустки на оздоровлення, але Суворовський РВ в порушення вимог трудового законодавства не надав матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роки і матеріальну допомогу при наданні основної відпустки на оздоровлення за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково:
3.1. Визнано незаконними дії ГУМВС в Одеській області щодо не виплати вихідної допомоги ОСОБА_1 при звільненні в повному обсязі.
3.2. Стягнуто з ГУМВС в Одеській області вихідну допомогу при звільненні ОСОБА_1 в сумі - 6372,71 грн.
3.3. Стягнуто з Суворовського РВ матеріальну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 під час вибуття в чергову відпустку за 2010, 2012 роки в сумі - 4 575,26 грн.
3.4. Стягнуто з ГУМВС в Одеській області середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з 07.11.2015 року по 05.08.2016 рік в сумі - 24 182,55 грн.
3.5. У решті позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що для обчислення грошової допомоги при звільненні треба враховувати доплати, які нараховувалися позивачу протягом року. Розрахунок вихідної допомоги позивачу при звільненні складає 18296,98 грн. (грошове забезпечення за вересень, жовтень складає 5629,84 /2 (50% місячного грошового забезпечення)*13 (13 календарних років)). 18 квітня 2016 року в Суворовському РВ ОСОБА_1 отримав 11924,27 грн. вихідної допомоги, таким чином, залишок суми виплати вихідної допомоги складає 6372,71 грн. З урахуванням правових норм Наказу №499, суд дійшов висновку, що позивачу належить до виплати матеріальна допомога на оздоровлення за 2010, 2012 роки. При цьому, суд не взяв до уваги твердження Суворовського РВ про те, що у 2011 році позивач перебував у відпустці, в тому числі і за 2010 рік, оскільки, будь-яких доказів на підтвердження цього факту відповідач не надав. Так само, відповідач не наддав жодного доказу щодо відсутності коштів у фонді грошового забезпечення на час вибуття позивача в щорічну відпустку у 2010 та 2012 роках. Щодо позовної вимоги про стягнення з Суворовського РВ матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивача за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роки суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки обов`язковою передумовою надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є мотивований рапорт позивача. Разом з тим, рапорти позивача на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період 2010-2015 роки не надходили. Позивач впродовж судового розгляду справи не вказував на те, що подавав такі рапорти та, відповідно, не надав будь-яких доказів їх подання відповідачу. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. До того ж, при наявності спору про розміри належних звільненому працівнику сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Суд дійшов висновку, що оскільки за довідкою Суворовського РВ середній заробіток позивача становить 127,95 грн., то за час затримки розрахунку за період з 07.11.2015р. по 05.08.2016р. за 189 робочих днів, середній заробіток становить 24 182,55 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУМВС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
6. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області задоволено частково. Скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року та ухвалено у справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо невиплати вихідної допомоги ОСОБА_1 при звільненні в повному обсязі. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області вихідну допомогу при звільненні ОСОБА_1 в сумі - 6372,71 грн. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року по 30 травня 2016 року в сумі 18168,90 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
7. Апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу частково, зазначив, що середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, що передували звільненню, з урахуванням вимог, викладених у Порядку №100. Отже, розмір одноразової грошової допомоги, що мала бути нарахована та сплачена позивачу під час його звільнення за скороченням штатів з урахуванням вказаних вимог, складає 18 296,98 грн. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджується проведення повного розрахунку з позивачем при звільненні, відповідачем допущено порушення приписів ст.ст. 116, 117 КЗпП України в частині строків виплати одноразового грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ. Оскільки на момент вирішення справи доказів проведення відповідного розрахунку не надано, суд дійшов висновку, що час затримки виплати слід обраховувати з 07 листопада 2015 року по 30 травня 2016 року, у межах поданої позовної заяви. У свою чергу, із зібраних матеріалів у справі неможливо встановити факт звернення позивача з рапортами про надання допомоги на оздоровлення в спірному періоді. При цьому, на відповідні запити суду відповідачами не надано рапортів позивача за спірний період, посилаючись на їх відсутність. Більш того, у судовому засіданні позивачем зазначено, що він не пам`ятає чи звертався він з відповідними рапортами. Враховуючи викладене та згідно п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України №1294, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заявлених позовних вимог у цій частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
8. ОСОБА_1 (далі - скаржник) у грудні 2016 року звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року.
9. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року і ухвалити нове судове рішення, яким:
9.1. визнати незаконними дії ГУМВС в Одеській області щодо не виплати вихідної допомоги ОСОБА_1 при звільненні;
9.2. стягнути з ГУМВС в Одеській області вихідну допомогу при звільненні ОСОБА_1 в сумі - 6372,71 грн.;
9.3. стягнути з ГУМВС в Одеській області середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку з 07.11.2015 року по 25.12.2016 року при звільненні ОСОБА_1 в сумі - 52971,30 грн.
9.4. стягнути з Суворовського РВ матеріальну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 під час вибуття в чергову відпустку за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роки в сумі - 13219,17 грн.
9.5. стягнути з Суворовського РВ матеріальну допомогу, для вирішення соціально - побутових питань Мудрака О.П., за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роки в сумі - 14181,67 грн.
10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що розмір недоплаченої суми вихідної допомоги при звільненні складає 6372,71 грн. Оскільки розрахунок при звільненні проведений не був, за час затримки розрахунку за період з 07.11.2015 року по 25.12.2016 року за 414 днів розмір відшкодування за час затримки складає 52 971,30 грн. Вважає, що з урахування встановлених у справі обставин та приписів Наказу №499, ОСОБА_1 належить до виплати матеріальна допомога на оздоровлення за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 і 2015 роки. Крім того, зазначає, що обов`язковою передумовою надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є мотивований рапорт позивача.
11. ГУМВС в Одеській області надало заперечення на касаційну скаргу, яким просить відмовити в задоволені касаційної скарги. Зазначає, що вихідна допомога розраховується з суми грошового забезпечення скаржника за останній місяць - листопад 2015 року. Вважає, що суди безпідставно застосували до спірних правовідносин приписи Порядку №100, а не положення спеціального законодавства, а саме Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і Наказу МВС №475 від 23.04.2015 року. Скаржником не наведено правового обґрунтування для стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку по 25.12.2016р. Крім того, зазначає, що судами не враховано виплату 18.04.2016 року вихідної допомоги. Також посилається на відсутність вини з боку ГУМВС в Одеській області з огляду на ненадходження коштів з МВС.
12. ГУМВС в Одеській області також посилається на те, що скаржник у 2015 році знаходився у відпустках за 2013, 2014 та 2015 роки, а в 2011 році перебував у відпустках за 2010 та 2011 роки. За 2011 та 2015 роки матеріальна допомога на оздоровлення нарахована і виплачена. При цьому, матеріальна допомога не є виплатою обов`язкового характеру та надається в межах кошторисних призначень рік в рік і на наступний рік не переноситься. Також ОСОБА_1 не подавав рапорти щодо надання допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
13. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Наказом ГУМВС України в Одеській області № 1500 о/с від 04 листопада 2015 року оперуповноваженого карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в області капітана міліції Мудрака О.П. звільнено з 06 листопада 2015 року в запас Збройних Сил за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно з пунктами 10 та 11 розділу XІ Закону України "Про Національну поліцію".
15. При цьому, вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення в календарному обчисленні склала 13 років 1 місяць 29 днів, у пільговому обчисленні - 14 років 04 місяці 29 днів.
16. Позивачу сплачена матеріальна допомога на оздоровлення при наданні основної відпустки за 2011 рік - 956, 25 грн. Крім того, позивач у 2015 році вибув у відпустку за 2013, 2014, 2015 роки. У відповідності до грошового атестату він отримав матеріальну допомогу - 962,50 грн.
17. Відповідно до довідки від 01 жовтня 2015 року № 77 заробітна плата ОСОБА_1 за 2015 рік становила: квітень - 2592,29 грн., травень - 2814,92, грн., червень - 2814,92 грн., липень - 2815,31 грн., серпень - 2814,92 грн., вересень - 2814,92 грн.
18. Згідно з довідкою ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області грошове забезпечення ОСОБА_1 на момент звільнення склало 1862,44 грн.
19. 18 квітня 2016 року відповідно до видаткового касового ордеру Мудрак О.П. отримав 11 924,27 грн. вихідної допомоги.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
20. Частина 1 статті 9 "Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби" Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
21. Частина 4 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
22. Стаття 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.