1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



10 травня 2019 року

Київ

справа №810/7085/14

адміністративне провадження №К/9901/7572/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шарапи В.М.,



розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Міністерства доходів та зборів України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року (головуючий суддя - Терлецька О.О., судді - Лапій С.М., Дудін С.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року (головуючий суддя - Гром Л.М., судді - Безименна Н.В., Бєлова Л.В.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства доходів та зборів України

треті особи - Державна фіскальна служба України, Генічеська об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Херсонській області, Державна податкова інспекція у м. Ялта ГУ Міндоходів в АР Крим

про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2014 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ., позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства доходів та зборів України, в якому просила стягнути заборгованість по виплаті заробітної плати за період роботи з 12.03.2014 року по 10.07.2014 року в сумі 11095,06 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по заробітній платі за період з березня 2014 року по 10 липня 2014 року, оскільки після ситуації, що склалась в Автономній республіці Крим, тимчасовою окупацією території півострова внаслідок збройної агресії Російської Федерації та захопленням адміністративних будівель самопроголошеною владою АР Крим, Розпорядженням Міністерства доходів та зборів України від 24.03.2014 року № 55-р "Про створення робочої групи" та Додатку до нього позивач відряджена до м. Києва та зарахована до робочої групи з координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим та м. Севастополі і виконувала покладені на неї службові обов`язки, однак вона не отримувала заробітну плату до моменту переведення на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Міністерства доходів і зборів України на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати за період роботи з 12.03.2014 року по 10.07.2014 року в сумі 11095,06 грн.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що саме на Міндоходів України як головного розпорядника бюджетних коштів у період спірних правовідносин покладено обов`язки по забезпеченню організації діяльності та фінансування Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим на належному рівні, у тому числі щодо забезпечення фінансування видатків на оплату праці працівників цього територіального органу Міндоходів. Тому суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а заборгованість по виплаті заробітної плати за період роботи з 12.03.2014 року по 10.07.2014 року в сумі 11095,06 грн. належить стягнути саме із Міністерства доходів і зборів України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство доходів і зборів України подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким залишити позовні вимоги без задоволення.

6. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року залишено без змін.

7. Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

8. Міністерство доходів і зборів України (далі - скаржник) в липні 2016 року звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року.

9. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року і ухвалити нове судове рішення, яким залишити позовні вимоги без задоволення.

10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що процес реорганізації територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, у тому числі Державної податкової інспекції у м. Ялта ГУ Міндоходів в АР Крим, триває з дотримання вимог актів законодавства з питань утворення і реорганізації органів державної виконавчої влади. Скаржником велася активна робота щодо працевлаштування працівників територіальних органів Міндоходів з Автономної Республіки Крим в територіальні органи Міндоходів материкової частини України. Так, 10 липня 2014 року позивача призначено на посаду головного державного ревізора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області. Також зазначає, що позивач перебувала в трудових відносинах безпосередньо з Державною податковою інспекцією у м. Ялта ГУ Міндоходів в АР Крим до 09.07.2014 року, який є належним відповідачем. Крім того, судами не враховано обставини щодо наявності бюджетних коштів, передбачених для фінансування територіальних органів в Автономній Республіці Крим на рахунках Міністерства доходів і зборів України, а згодом Державної фіскальної служби України. Посилається на те, що зняті з Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим кошти за КЕКВ 2111 "Заробітна плата" не могли бути перерозподілені на інші територіальні органи або апарат Міністерства доходів і зборів України (Державної фіскальної служби України), оскільки повернуті до Державного бюджету України.

11. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Наказом Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим від 01.11.2013 року №92-о позивач переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Ялта.

13. У зв`язку з ситуацією, що склалась в Автономній республіці Крим, тимчасовою окупацією території півострова внаслідок збройної агресії Російської Федерації та захопленням адміністративних будівель самопроголошеною владою АР Крим, з метою забезпечення належної координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим, розпорядженням Міністерства доходів та зборів України від 24.03.2014 року № 55-р "Про створення робочої групи" та додатку до нього позивач відряджена до м. Києва та зарахована до робочої групи з координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим та м. Севастополі.

14. Позивач продовжувала займати посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Ялта до моменту призначення в порядку переведення на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (Наказ від 10.07.2014 року №64-"о").

15. Позивачу було здійснено останню виплату заробітної плати 11 березня 2014 року, що підтверджується випискою із банківського рахунку позивача, на яку здійснювалась виплата заробітної плати, №1503155 від 05.01.2015 року.

16. У відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по виплаті заробітної плати за період з березня 2014 року по 10 липня 2014 року.

17. Згідно наданого Міністерством фінансів України розрахунку №1693/21-10-05-09 від 28.09.2015 року, заборгованість відповідача за період роботи з 12.03.2014 року по 10.07.2014 року складає 11095,06 грн.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

18. Частина 7 статті 44 Конституції України: право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

19. Пункт 24 частини 2 статті 8 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади": міністр як керівник міністерства: приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є міністерство.

20. Частина 1 статті 13 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади": територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України.

21. Підпункти 3 та 7 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України: головний розпорядник бюджетних коштів: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.


................
Перейти до повного тексту