ПОСТАНОВА
Іменем України
10 травня 2019 року
Київ
справа №П/811/276/16
адміністративне провадження №К/9901/11797/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року (суддя - Брегей Р.І.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року (головуючий суддя - Дадим Ю.М., судді - Уханенко С.А., Богданенко І.Ю.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ., позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - УМВС), Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області (далі - УДАІ) про, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди в сумі 10000 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що при звільненні зі служби в органах внутрішніх справ йому не виплачена вихідна допомога. Протиправна бездіяльність відповідача призвела до моральних страждань, оскільки позивач розраховував на згадані кошти при формуванні витрат сімейного бюджету.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 20827,41 грн. Стягнуто з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн. В іншій частині позову - відмовлено.
4. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що строк затримки розрахунку при звільненні розпочався 07 листопада 2015 року і завершився 13 квітня 2016 року. У цьому випадку невиплата відбулась з вини УДАІ (відповідач не надав доказів існування непереборної сили, котра заважала вчасно здійснити розрахунок). Несвоєчасна виплата коштів при звільненні спричиняє моральні страждання особі, яка розраховувала на їх одержання. Звісно ж така особа небезпідставно враховувала такі кошти при формуванні витрат сімейного бюджету. Визначаючи розмір відшкодування моральних страждань, суд врахував суму заборгованості, час затримки її виплати та суму компенсації за порушення строків виплати (середній заробіток).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УДАІ подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
6. Також ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
7. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Кіровоградській області - задоволено. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.04.2016 року у справі № П/811/276/16 - скасовано та прийнято нову. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
8. Апеляційний суд, відмовляючи в задоволені адміністративного позову, зазначив, що регулювання правовідносин з приводу оплати праці осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється на підставі спеціальних норм, у зв`язку з чим до них не підлягають застосуванню передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про оплату праці. Тобто, виходячи з характеру спірних правовідносин, на них не поширюються норми трудового законодавства, зокрема стаття 117 Кодексу законів про працю України, оскільки вони врегульовані спеціальним законодавством і не підпадають під дію загального трудового законодавства. В свою чергу, приписами законодавства, які регулюють порядок проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, їх матеріальне забезпечення та соціальні гарантії, не передбачено можливості виплати компенсації за затримку виплати розрахунку при звільнення працівників органів внутрішніх справ. Також позивачем не було надано до суду жодних доказів, які б обґрунтовували факт наявності втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, та як наслідок підтверджували наявність моральної шкоди, що в свою чергу свідчить про неналежність її підтвердження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
9. ОСОБА_1 (далі - скаржник) у листопаді 2016 року звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року.
10. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року і задовольнити позов у повному обсязі.
11. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що належним відповідачем у справі щодо стягнення спірних сум є саме УМВС. Вважає, що йому має бути виплачений середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку на підставі ст.117 КЗпП України. Посилається на те, що своїми протиправними діями відповідач завдав позивачу моральних страждань, які останній щоденно вимушений переносити, оскільки з моменту звільнення він фактично вимушений позичати гроші у рідних, що, на думку скаржника, спричиняє втрату нормальних сімейних зав`язків, та знайомих, що призводить до порушення стосунків з оточуючими людьми. Через відсутність коштів він нездатний надати належну фінансову підтримку сім`ї і вести нормальне життя.
12. УДАІ надало заперечення на касаційну скаргу, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що відносини виникли у сфері проходження служби в ОВС, що регулюється спеціальним законодавством, яким не передбачено відшкодування моральної шкоди під час проходження служби. Вважає, що ліквідаційною комісією УДАІ, яке є бюджетною установою, не було допущено протиправної бездіяльності при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки кошти на цю виплату надійшли від МВС України тільки у квітні 2016 року. Питання виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу ОВС визначено нормами спеціального законодавства, тому посилання позивача на норми КЗпП України є безпідставним. Також одноразова грошова допомога при звільненні не є складовою грошового забезпечення працівника міліції. Виплата цієї допомоги саме у день звільнення не передбачено Наказом МВС України від 31.12.2007 року №499 або Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року. При цьому, одноразова грошова допомога при звільненні нараховується лише за наявності наказу про звільнення, в якому визначено вислугу років особи на момент звільнення.
13. УМВС надало заперечення на касаційну скаргу, яким просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначає, що одноразова грошова допомога при звільненні виплачена скаржнику саме УДАІ. З боку УМВС відсутня протиправна бездіяльність, оскільки воно не уповноважене проводити грошові розрахунки з колишніми працівниками УДАІ. Також одноразова грошова допомога при звільненні не є складовою грошового забезпечення працівника міліції. Виплата цієї допомоги саме в день звільнення не передбачено Наказом МВС України від 31.12.2007 року №499 або Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року. При цьому, одноразова грошова допомога при звільненні нараховується лише за наявності наказу про звільнення, в якому визначено вислугу років особи на момент звільнення. Крім того, скаржник не має права на компенсацію моральної шкоди, оскільки ним не доведено наявність шкоди та не надано суду жодних доказів завдання цієї шкоди.
14. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. 15 серпня 1998 року ОСОБА_1 був зарахований в органи внутрішніх справ та проходив службу у складі ДПС ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області.
16. Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 06.11.2015 року №383 о/с майор міліції ОСОБА_1, старший інспектор чергової частини роти ДПС ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області, був звільнений в запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів за п.64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР №114 від 29.07.1991 року.
17. Довідкою від 17.02.2016 року вих.№10/14 УДАІ повідомило позивача, що станом на 17.02.2016 року йому нарахована та невиплачена вихідна допомога при звільненні в сумі 24516,89 грн.
18. Зазначена вихідна допомога була виплачена ОСОБА_1 13.04.2016 року.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
19. Частина 1 статті 9 "Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби" Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
20. Частина 4 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
21. Стаття 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
22. Пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова №393): військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: <…> які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. <…>