ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 914/2907/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Пількова К.М. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Біорена",
представник позивача - Кіт М.С., адвокат (довіреність від 16.09.2018 № 157, свідоцтво від 26.10.2018 № 001199),
відповідач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА",
представник відповідача - Акусова О .М., адвокат (договір від 15.01.2018 б/н, ордер від 15.01.2018 № 013901, свідоцтво від 21.04.2017 № 000110),
третя особа - публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк",
представник третьої особи - не з`явився,
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 (головуючий Разіна Т.І., судді: Чорна Л.В. і Кравчук Г.А.)
у справі № 914/2907/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біорена" (далі - Товариство)
до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (далі - Компанія),
третя особа, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (далі - Банк),
про стягнення 1 309 891,68 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Компанії в особі Самбірського відділення Компанії за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Банку, про стягнення страхового відшкодування у сумі 993 337,92 грн., пені - 238 401,10 грн., 3% річних - 19 594,61 грн., інфляційних втрат - 58 558,05 грн., разом 1 309 891,68 грн. за договором добровільного страхування на транспорті від 23.03.2015 № 014040/4017/0000005 (далі - Договір).
Позовні вимоги мотивовано тим, що Компанія на порушення вимог статті 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 354 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 9, 20 Закону України "Про страхування", а також укладеного Товариством та Компанією Договору відмовила у виплаті страхового відшкодування при настанні страхового випадку - пожежі, що сталася 17.08.2015 на застрахованому за вказаним договором об`єкті (сільськогосподарській техніці) та згідно із статтями 549, 625 ЦК України має сплатити Товариству суму інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.11.2016 передано позовну заяву за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2016 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.08.2018 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що:
- Товариством не доведено наявності страхового випадку;
- у матеріалах справи відсутні докази понесення Товариством матеріальних збитків, що підтверджується висновком експерта від 10.04.2018 № 2/1е,9/1 та висновком спеціаліста від 29.10.2015 № 7;
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Компанії на корить Товариства 993 337,92 грн. страхового відшкодування, 238 401,10 грн. пені, 19 594,61 грн. 3% річних, 58 558,05 грн. інфляційних втрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- Товариством доведено належними та допустимими доказами, що подія (пожежа) є страховим випадком та, відповідно, Компанія повинна була виплатити Товариству страхове відшкодування;
- розрахунок штрафних санкцій (пені, інфляційних втрат та 3 % річних) за період з 24.11.2015 по 20.07.2016 є арифметично правильним та обґрунтованим;
- дослідження факту перегрівання ділянок електромереж, які були з`єднанні методом скрутки, у даній справі та за результатами такого дослідження - подальшого складення і підписання висновку № 2/Іе,9/1 було доручено двом експертам, які відповідно до своєї кваліфікації не мають правових підстав для надання висновку щодо встановлення причин пожежі внаслідок перегрівання ділянок електромереж, які були з`єднанні методом скрутки, оскільки такий висновок підпадає під дію кваліфікації за експертною спеціальністю - 8.9 "Дослідження металів і сплавів";
- з аналізу висновку експерта, а також з його роз`яснень суд не може дійти беззаперечного висновку, оскільки експертами не надано вичерпних та однозначних відповідей на поставлені питання.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Компанія звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив висновки експертів та необґрунтовано визнав подію (пожежу) як страховий випадок.
Товариство 08.05.2018 подало відзив на касаційну скаргу, який Касаційний господарський суд залишає без розгляду, враховуючи положення статей 118, 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки вказаний відзив подано після закінчення строку, встановленого ухвалою Касаційного господарського суду від 25.03.2019, а саме після 19.04.2019.
Від Банку відзив на касаційну скаргу не надходив.
Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 02.05.2019 № 29.3-02/424 у зв`язку з відпусткою судді Львова Б.Ю. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 914/2907/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Пількова К.М. і Селіваненка В.П.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 23.03.2015 Компанією як страховиком, Товариством як страхувальником та Банком як вигодонабувачем було укладено Договір, за умовами якого предметом Договору є майнові інтереси, які не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом (трактор CASE MX 255; рік випуску: 2003; державний номер: НОМЕР_1, номер кузова: НОМЕР_2 ; дійсна вартість 1 013 610,12 грн.; страхова сума КАСКО: 1 013 610,12 грн.; франшиза (безумовна) по ризику "А", % євро: 5 %; франшиза (безумовна) по ризику "Б"-"Е", % євро: 2 %; з урахуванням зносу; тариф КАСКО: 0,56 %; страховий платіж КАСКО: 5 676,22 грн. та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням (пункт 2.1 Договору);
Відповідно до підпункту 3.1.5 пункту 3.1 Договору страховими ризиками вважається пожежа, вибух або самозаймання.
Згідно з пунктом 3.2 Договору страховим випадком є факт понесення збитків страхувальником внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахованого транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок подій, визначених у пункті 3.1 Договору.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що страховими випадками не є пошкодження або знищення транспортного засобу, якщо вони сталися внаслідок:
- зміни конструкції транспортного засобу або встановлення невідповідних деталей або обладнання, на яке немає дозволу виробника та відповідних органів;
- використання технічно несправного транспортного засобу (згідно з Правилами дорожнього руху), крім випадків, коли страхувальник доведе неможливість виявлення несправності транспортного засобу власними силами, або несправність транспортного засобу виникла раптово в процесі руху, або несправність транспортного засобу не має прямого відношення до заподіяних збитків;
- порушення правил пожежної безпеки, перевезення і зберігання вогненебезпечних, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та предметів;
- пошкодження електрообладнання транспортного засобу через коротке замикання, якщо воно не спричинило інші пошкодження транспортного засобу;
- гниття, корозії, втрати властивостей матеріалів, використаних у транспортному засобі;
- експлуатаційного або природного зносу деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу чи його додаткового обладнання, заводського браку, пошкоджень, що виникли під час або в результаті некваліфікованого проведення ремонтних робіт;
- перевезення транспортного засобу будь-якими видами транспорту, крім випадків, коли таке перевезення викликане неможливістю руху транспортного засобу своїм ходом через несправність і здійснюється спеціально обладнаним для цього евакуатором;
- використання транспортного засобу для навчання, участі у спортивних змаганнях (гонках), у тому числі неофіційних (парі та інше), здійснення будь-яких спеціальних програм випробувань транспортного засобу;
- керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
- керування транспортним засобом особою, яка не має посвідчення водія відповідної категорії та/або документа, що дає право на керування транспортним засобом;
- непокори страхувальника/водія чи уповноваженої особи страхувальника правоохоронним органам, в тому числі втеча з місця події, переслідування працівниками ДАІ, відмова від проходження токсикоз-хімічного дослідження тощо, але в будь-якому випадку лише тих, що відносяться до страхового випадку;
- перевищення припустимої маси вантажів (кількості пасажирів), що перевозились під час експлуатації транспортного засобу;
- пошкодження двигуна внаслідок попадання в нього води ззовні (гідроудар);
- необережного використання вогню при курінні в салоні транспортного засобу;
- перевезення в салоні транспортного засобу тварин, яке призвело до страхового випадку або будь-якого пошкодження транспортного засобу;
- передачі транспортного засобу третім особам для виконання ремонтних робіт та технічного обслуговування.
Відповідно до пункту 5.1 Договору останній набирає чинності з 00 год. 00 хв. дати, наступної за датою сплати страхувальником страхового платежу (першої частини страхового платежу в касу або зарахування на поточний рахунок страховика, але не раніше дати, зазначеної в пункті 1.4 Договору (24.03.2015) як дата початку строку дії Договору і діє до 24 год. 00 хв. дати, зазначеної в пункті 1.4 Договору (23.03.2016) як дата закінчення строку дії Договору, якщо інші обставини (визначені Договором) не призвели до його дострокового припинення.
Згідно з підпунктами 6.1.3 та 6.1.4 пункту 6.1 Договору страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхове відшкодування у передбачений Договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами Договору; відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це не підтверджено документально.
У підпунктах 6.3.4 та 6.3.8 пункту 6.3 Договору сторони дійшли згоди про те, що страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, передбачений Договором; дотримуватись умов експлуатації, зберігання та обслуговування транспортного засобу та додаткового обладнання відповідно до вимог виробника.
Відповідно до пункту 10.21 Договору рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком протягом 10 робочих днів з дня надання всіх необхідних документів.
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 власником трактора колісного CASE MX 255; рік випуску: 2003; державний номер: НОМЕР_1, номер кузова: НОМЕР_2 є Товариство.
17.08.2015 у застрахованій за Договором сільськогосподарській техніці у с. Черниця Миколаївського району Львівської області внаслідок пожежі, трактор колісний САSE МХ 255, державний номер: НОМЕР_1, номер кузова: НОМЕР_2, комп`ютерний пристрій для сівалки VADERSTARD RAPID 600 та технічні документи були знищені, що підтверджується актом про пожежу від 17.08.2015, складеним комісією у складі провідного інспектора Миколаївського РС ГУ ДСНС України у Львівській області лейтенанта служби ЦЗ Борщинського Л.Л., відповідно до якого (акта) ймовірною причиною виникнення пожежі є коротке замикання електропроводки моторного відсіку.
Крім того, відповідно до довідки від 18.08.2015 № 721, яка була видана Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, підтверджено, що 17.08.2015 сталася пожежа на тракторі CASE MX 255, державний номер НОМЕР_1, причиною якої стало коротке замикання електропроводів моторного відсіку.
26.08.2015 Товариство звернулось до Компанії із завою № 00174555 про настання страхового випадку, відповідно до якої Товариство повідомило Компанію про пожежу трактора колісного CASE MX 255; рік випуску: 2003; державний номер: НОМЕР_1, яка сталася 17.08.2015.
09.11.2015 Компанія листом № 7186 відмовила Товариству у виплаті страхового відшкодування.
У вказаному листі Компанія зазначила, що під час виникнення пожежі транспортним засобом керував водій, який не мав посвідчення відповідної категорії, оформленого та виданого в Україні (виключення із страхового випадку - пункт 4.1 Договору); страхувальник не проводив технічного обслуговування транспортного засобу, що є порушенням підпункту 6.3.8 пункту 6.3 Договору.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 1 309 891,68 грн..
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що мав місце страховий випадок - пожежа та відсутності у матеріалах справи доказів понесення Товариством матеріальних збитків.
Однак суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, оскільки укладений договір за своєю правовою природою є договором страхування транспортного засобу.
Тобто між сторонами виникли правовідносини у сфері страхування, які регулюються ЦК України, Законом України "Про страхування" та іншими актами цивільного законодавства.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 979 ЦК України та статтею 16 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про стахування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Згідно з частинами першою-третьою статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.