ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/5080/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Пількова К.М. і Селіваненка В.П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
відповідач - акціонерне товариство "Київенерго",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Київська міська рада,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
касаційні скарги акціонерного товариства "Київенерго" та публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 (головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді: Зубець Л.П., Мартюк А.І.)
у справі № 910/5080/18
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України")
до акціонерного товариства "Київенерго" (далі - АТ "Київенерго"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Київська міська рада (далі - Рада),
про стягнення 97 240 951,05 грн.
За результатами розгляду касаційних скарг Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Київенерго" (яким у подальшому змінено найменування на АТ "Київенерго") про стягнення 97 240 951,05 грн. заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати поставленого природного газу за договором від 27.10.2016 № 1814/1617-БО-41 постачання природного газу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.05.2018 відкрито провадження у справі № 910/5080/18 та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
ПАТ "Київенерго" звернулося до місцевого господарського суду з клопотанням про заміну сторони у справі № 910/5080/18 правонаступником (у порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України), а саме ПАТ "Київенерго" просило замінити відповідача у справі його правонаступником - КП "Київтеплоенерго".
У судовому засіданні 08.08.2018 зі справи № 910/5080/18 суд на місці ухвалив залучити КП "Київтеплоенерго" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" також звернулося до місцевого господарського суду з клопотанням про заміну сторони у справі № 910/5080/18 правонаступником (у порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України), а саме ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просило замінити відповідача у справі його правонаступником - КП "Київтеплоенерго".
Клопотання ПАТ "Київенерго" та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" мотивовані тим, що відповідачем на підставі рішення Ради від 20.06.2017 № 439/2661, у зв`язку із припиненням угоди від 27.09.2001 про реалізацію проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва, повернуто майно до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що належить до енергетичного комплексу міста Києва. Вказане майно на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 та наказу Департаменту комунальної власності міста Києва від 01.08.2018 № 370 (яким внесено зміни до наказу від 04.05.2018 № 224) закріплено на праві господарського відання за КП "Київтеплоенерго".
Правовою підставою вказаних клопотань зазначено, зокрема, приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2018 зі справи № 910/5080/18 клопотання ПАТ "Київенерго" та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про залучення до участі у справі правонаступника ПАТ "Київенерго" задоволено; залучено до участі у справі правонаступника ПАТ "Київенерго" - КП "Київтеплоенерго" та замінено відповідача у справі правонаступником - КП " Київтеплоенерго ".
Рада (яка не була учасником справи № 910/5080/18 станом на час постановлення місцевим господарським судом ухвали від 05.12.2018) та КП "Київтеплоенерго" оскаржили ухвалу місцевого господарського суду від 05.12.2018 зі справи в апеляційному порядку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 залучено до участі у справі № 910/5080/18 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Раду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 зі справи № 910/5080/18 (з урахуванням ухвали від 20.02.2019 про виправлення описки) ухвалу господарського суду міста Києва від 05.12.2018 зі справи скасовано; у задоволенні клопотань АТ "Київенерго" та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про залучення до участі у справі правонаступника ПАТ "Київенерго" та заміну відповідача у справі правонаступником - КП "Київтеплоенерго" відмовлено.
АТ "Київенерго" та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" оскаржили постанову суду апеляційної інстанції зі справи у касаційному порядку.
АТ "Київенерго", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції судовий акт попередньої інстанції зі справи скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду від 05.12.2018 зі справи залишити в силі. Так, згідно з доводами АТ "Київенерго", викладеними у касаційній скарзі:
- виходячи з положень статті 22 Закону України "Про теплопостачання", єдиною необхідною умовою для правонаступництва за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання є отримання індивідуально визначеного майна та/або цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії у користування у будь-якій формі, в тому числі й у господарське відання;
- Закон України "Про теплопостачання" є спеціальним, і його дія поширюється на визначене коло учасників правовідносин, до яких належать, зокрема: теплогенеруючі, теплотранспортуючі та теплопостачальні організації;
- приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" не містять жодних застережень щодо її застосування у випадку належності суб`єкта господарювання, якому надано в користування майно з вироблення теплової енергії, до комунальної чи приватної форми власності. При настанні обставин, передбачених частиною третьою статті 22 зазначеного Закону, здійснюється заміна боржника на підставі закону, і така заміна є самостійною підставою, що не носить договірної природи. Водночас судом апеляційної інстанції не застосовано до даних правовідносин положення частини третьої статті 22 даного Закону;
- стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань не є заходами відповідальності, визначеної законом чи договором, а є способами захисту порушеного майнового права. Відтак вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат не підпадають під дію статті 61 Конституції України, яка стосується виключно відповідальності;
- відповідно до приписів статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України) комунальні підприємства є суб`єктами господарювання, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна. Дані засади господарської діяльності також відображені в статуті КП "Київтеплоенерго". Отже, КП "Київтеплоенерго" самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, в тому числі тими, що можуть виникнути на підставі судових рішень;
- правові підстави для правонаступництва боргових зобов`язань з оплати спожитого природного газу в разі надання в користування майна з вироблення теплової енергії були задовго до внесення змін до Закону України "Про теплопостачання" у 2012 році. Згідно з частиною третьою пункту 131 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природним газом" від 27.12.2001 № 1729 (в редакції Постанови КМУ від 16.01.2007 № 31) у разі коли суб`єкту господарювання надано в оренду цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, він визнається правонаступником за борговим зобов`язанням з оплати спожитого природного газу та послуг з його транспортування, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував (володів або користувався) зазначене майно;
- мирова угода, затверджена ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі № 910/7807/18, не містить умов щодо обсягу зобов`язань, правонаступником яких визнало себе КП "Київтеплоенерго", оскільки сума основного боргу на відповідну дату не є тотожним обсягу сукупності прав та кореспондуючих їм обов`язків у конкретному зобов`язанні;
- наявність або відсутність певної інформації у бухгалтерському обліку підприємства, який може вестися з порушенням або несвоєчасністю і є вторинним інформаційним процесом, не може бути основоположним при вирішенні питання правонаступництва. Права як елемент зобов`язання, правонаступником яких визнало себе КП "Київтеплоенерго", не підлягають бухгалтерському обліку;
- Рада несе відповідальність за боргами, що виникли у зв`язку із здійсненням АТ "Київенерго" управління майном комунальної власності та за іншими вимогами до АТ "Київенерго" як виробника теплової енергії, що генерувалась на майні, переданому йому в управління Радою, в тому числі через створювані нею (Радою) комунальні підприємства;
- норма частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" не скасована та/або не визнана неконституційною, відповідно, остання підлягає застосуванню;
- наведено практику Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" до правовідносин, які, на думку скаржника, є подібними з тими, що розглядаються у даній справі.
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції судовий акт попередньої інстанції зі справи скасувати, ухвалити постанову про залучення до участі у справі правонаступника відповідача - КП "Київтеплоенерго". Так, згідно з доводами ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", викладеними у касаційній скарзі:
- суд апеляційної інстанції не застосував Закон, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, а саме: статтю 191, частину третю статті 22 Закону України "Про теплопостачання", частину першу статті 8, частину четверту статті 13, частини першу та четверту статті 41, частину другу статті 61, статтю 147, статтю 150 Конституції України та допустив порушення норм процесуального права, зокрема частин першої та другої статті 11, статті 52, статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що призвело до ухвалення незаконних судових рішень;
- частина третя статті 22 Закону України "Про теплопостачання" є імперативною нормою та не потребує наявності згоди (волі) суб`єкта господарювання, якому надано в користування майно з вироблення теплової енергії, на правонаступництво, а також не містить вимог щодо залежності правонаступництва від наявності компенсаторних механізмів стягнення боргу зі споживачів. Не містить таких умов (вимог) щодо правонаступництва й інше чинне законодавство України;
- факт надання в користування майна з вироблення теплової енергії КП "Київтеплоенерго" підтверджено документально, що є законодавчо визначеною підставою для виникнення матеріального правонаступництва у КП "Київтеплоенерго" за борговими зобов`язаннями АТ "Київенерго" з оплати спожитих енергоносіїв перед Компанією, що виникли у результаті використання майна з вироблення теплової енергії, а саме, отримання в користування (господарське відання) КП "Київтеплоенерго" майна з вироблення теплової енергії, що раніше використовувалося ПАТ "Київенерго", і таке матеріальне правонаступництво відбулося з моменту надання КП "Київтеплоенерго" в користування майна з вироблення теплової енергії, у зв`язку з чим змінився боржник у зобов`язанні;
- боргові зобов`язання з інфляційних втрат, 3% річних та пені є похідними та нерозривно пов`язані з основним зобов`язанням за договором купівлі-продажу природного газу і виникли внаслідок здійснення господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії для задоволення суспільних потреб громади міста Києва. Таким чином, при настанні обставин, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України "Про теплопостачання", первісний боржник вибуває із зобов`язання в цілому, а не тільки з його частини, і вся сукупність прав і обов`язків, які становлять зміст зобов`язання, переходить до нового боржника. Зазначене не було враховано судом апеляційної інстанції у розгляді заяв про заміну сторони її правонаступником;
- застосування положень частини другої статті 61 Конституції України як норми прямої дії у спірних правовідносинах є безпідставним, оскільки власність не лише гарантує права власників, а й зобов`язує, покладає на них певні обов`язки. Саме про це йдеться у статтях 13 і 41 Конституції України, відповідно до яких використання власності не може завдавати шкоди людині, правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Отже, для реалізації закріпленого в Конституції України права власності потрібні галузеві закони, які встановлюють конкретні норми використання власником належного йому майна з урахуванням інтересів усіх суб`єктів правовідносин. Викладене, на думку ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", спростовує висновки щодо суперечності частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" окремим положенням Конституції України;