Постанова
Іменем України
15 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 643/4291/16-ц
провадження № 61-1903св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д.Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Арбітражний керуючий Безпалий Сергій Олександрович,
відповідач: ОСОБА_4, неповнолітня ОСОБА_6, в інтересах якої діє ОСОБА_4,
треті особи: Служба у справах дітей Московського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціального захисту Харківської міської ради, Управління ведення реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - Арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича на рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року у складі судді Майстренка О. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлаки І. В., Кіся П. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ліквідатор фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_4 - Арбітражний керуючий Безпалий С. О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, неповнолітньої ОСОБА_6, в інтересах якої діє ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Московського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціального захисту Харківської міської ради, Управління ведення реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), про виселення та зняття з реєстраційного обліку.
Позовна заява мотивована тим, що 19 серпня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір, за умовами якого останньому був виданий кредит у розмірі 430 000 доларів США на строк до 10 серпня 2023 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних.
У той же день, для забезпечення виконання зобовʼязань по вказаному кредитному договору, між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, за умовами якого остання передала в іпотеку належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1.
Постановою господарського суду Харківської області від 25 лютого 2012 року у справі №5023/5848/12 ФОП ОСОБА_4 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду від 22 січня 2015 року у вказаній справі ліквідатором призначено арбітражного керуючого - Безпалого С. О.
Виходячи з положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у порядку статті 52 ЦК України та статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" квартиру АДРЕСА_1 поряд із іншим майном банкрута було включено до ліквідаційної маси, відповідно її реалізація здійснюється у межах справи про банкрутство № 5023/5848/12 для задоволення грошових вимог кредиторів (у першу чергу іпотекодержателя кредитора, вимоги якого забезпечені заставою нерухомого майна).
Вказував, що відповідачі зареєстровані у зазначеній квартирі.
Вважав, що наявність зареєстрованих у квартирі осіб, у тому числі й безпосередньо власника, позбавляє можливості у повному обсязі реалізувати повноваження ліквідатора ФОП ОСОБА_4 щодо реалізації нерухомого майна (квартири) банкрута й одержані кошти спрямувати на погашення грошових вимог кредитора, забезпечених іпотекою нерухомого майна ОСОБА_4
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, Арбітражний керуючий Безпалий С. О. просив суд: зняти з реєстраційного обліку місця проживання ОСОБА_6, інтереси якої представляє ОСОБА_4, та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1; виселити із вказаної квартири усіх осіб, які у ній мешкають.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року у задоволенні позову ліквідатора ФОП ОСОБА_4 Арбітражного керуючого Безпалого С. О. відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що квартира АДРЕСА_1 придбана не за кредитні кошти, для забезпечення повернення яких укладався договір іпотеки, а також відсутні відомості щодо надання відповідачам іншого житлового приміщення для проживання. Крім того реєстрація місця проживання відповідачів не перешкоджає продажу вказаної квартири у межах ліквідаційної процедури, а у ліквідатора відсутні повноваження для виселення, що випливає зі змісту статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ліквідатора ФОП ОСОБА_4 Арбітражного керуючого Безпалого С. О. залишено без задоволення, а рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну правову оцінку у силу вимог статей 76, 81, 89 ЦПК України встановивши, що в іпотеку передано квартиру, яка була придбана не за рахунок кредиту, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав, визначених статтею 109 ЖК Української РСР, для виселення мешканців зі спірного майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ліквідатор ФОП ОСОБА_4 Арбітражний керуючий Безпалий С. О., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким його позов задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ліквідатором здійснюється реалізація майна банкрута, тому вимоги статей 39, 40 Закону України "Про іпотеку", статті 109 ЖК Української РСР не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Судом не було враховано приписів пункту 26 Правил реєстрації проживання, яким визначено перелік підстав зняття з реєстрації місця проживання.
Зазначає, що через втрату права власності на майно, включене до ліквідаційної маси, відповідачі не мають правових підстав користування вказаною нерухомістю, проте добровільно займане приміщення не звільняють, чим чинять перешкоди у здійсненні ліквідаційної процедури. Відповідачі не надають вільного доступу до майна банкрута, у звʼязку з чим потенційні покупці не мають можливості ознайомитись з майном, запропонованим до продажу.
Вказує, що наявність зареєстрованих осіб, серед яких є малолітні діти, позбавляє можливості здійснити продаж майна банкрута, оформити його результати шляхом укладення з переможцем аукціону договору купівлі-продажу та, як наслідок, задовольнити грошові вимоги кредиторів й виконати ліквідаційну процедуру.
Вважає, що ліквідатор має повноваження на управління та розпорядження майном банкрута, тому висновки суд про відсутність повноважень ліквідатора на виселення відповідачів із спірного нерухомого майна є необґрунтованими.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ліквідатора ФОП ОСОБА_4 Арбітражного керуючого Безпалого С. О. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.