ПОСТАНОВА
Іменем України
08 травня 2019 року
Київ
справа №826/3711/16
провадження №К/9901/23755/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенко В.М., Білоуса О. В.
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, третя особа -Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобовʼязання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: - Степанюка А.Г.(головуючого), Кузьменка В.В., Шурка О.І.
І. Суть спору
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Верховного Суду України, третя особа - Державна казначейська служба України, в якому просила:
1.1. визнання протиправними дій та бездіяльності Верховного Суду України щодо невиплати ОСОБА_1 при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою;
1.2. зобовʼязання Верховного Суду України виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за останньою посадою, що складає 340 366,00 грн.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що положення Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" за своєю суттю є такими, що істотно порушують законодавчо визначені до цього гарантії незалежності суддів, зокрема, взагалі скасовують право судді у відставці на отримання вихідної допомоги та спрямовані на ліквідування інституту відставки судді в цілому. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про те, що відповідачем протиправно невиплачено позивачу вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 у період з березня 1977 року працювала на посаді судді та, зокрема, з квітня 1997 року - на посаді судді Верховного Суду України.
4. Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 788-VIII позивача звільнено з посади у відставку відповідно до пункту 9 частини пʼятої 5 статті 126 Конституції України, а наказом Верховного Суду України від 17 листопада 2015 року № 1050-к виключено зі складу Верховного Суду України.
5. За вказаних обставин позивач звернулась до відповідача з вимогою виплатити на її користь вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат, водночас листом від 23 грудня 2015 року № 202-4371/0/8-15 в здійсненні такої виплати відповідачем було відмовлено.
6. З наявної в матеріалах справи довідки Верхового Суду України від 20 листопада 2015 року № 815, розмір суддівської винагороди (заробітної плати) позивача складав 34 036, 60 грн.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, внаслідок чого: визнано протиправними дії та бездіяльність Верховного Суду України щодо невиплати ОСОБА_1 при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою; зобовʼязано Верховний Суд України виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 340 366, 00 грн. (триста сорок тисяч триста шістдесят шість гривень).
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у виплаті позивачу вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат є протиправною, та такою що суперечить Конституції України та міжнародним правовим нормам.
9. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року постанова суду першої інстанції скасована та відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог.
10. Свої рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача, стаття 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не була чинною, тому підстави для виплати вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат були відсутні.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
12. Касаційну скаргу мотивує тим, що зміни, внесені до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" згідно із Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", не можуть обмежувати її законне право отримати вихідну допомогу у звʼязку з відставкою.
13. Верховний Суд України подав заперечення на касаційну скаргу, в яких наполягає на безпідставності доводів касаційної скарги. Просить у задоволенні касаційної скарги відмовити і залишити оскаржуване судове рішення без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Згідно з частинами першою, третьою статті 109 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції цього Закону, яка діяла до 28 березня 2015 року) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.
16. Відповідно до частини другої, шостої статті 111 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції цього Закону, яка діяла до 28 березня 2015 року, далі - Закон № 2453-VI) питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.
17. З 1 квітня 2014 року набрав чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі Закон № 1166-VI) (за винятком окремих його положень, зокрема підпункту 2 пункту 28 розділу ІІ, які набрали чинності з 01 травня 2014 року), яким, крім іншого, із Закону № 2453-VI виключено статтю 136 ("Вихідна допомога судді у звʼязку з відставкою"), частиною першою якої було передбачено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.