ПОСТАНОВА
Іменем України
08 травня 2019 року
Київ
справа №815/893/17
провадження №К/9901/22917/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Данилевич Н.А.,
розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання постанов та вимоги незаконними, протиправними та такими, що порушують права та інтереси, визнання таким, що не підлягає виконанню та анулювання виконавчого листа, визнання відсутніми обов`язку боржника щодо сплати єдиного соціального внеску,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, прийняту у складі головуючого судді: Андрухів В.В., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Шевчук О.А., (головуючий), Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.
І. Суть спору:
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Білгород-Дністровського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому просила:
1.1. визнати незаконною, протиправною, такою, що порушує права та інтереси позивача, такою, що не відповідає вимогам закону - постанову ВП №40011488 від 02.10.2013 року з протиправного відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Трояновським І.А. по протиправній заяві від 30.09.2013 року, за відсутності повноважень у стягувача, відповідача, УПФУ про примусове стягнення з позивача заборгованості у розмірі 1288,80 грн., на підставі протиправно складеної відповідачем незаконної, недостовірної, такої, що не відповідає вимогам закону, вимоги № ф-47 від 05.05.2011 року - яка не є виконавчим документом;
1.2. визнати незаконною, протиправною, такою, що порушує права та інтереси позивача, такою що не відповідає вимогам закону постанову від 31.05.2016 року ВП № 51259786 виконавчої служби з відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Карамарковою Т.А. по заяві, за відсутністю повноважень у стягувача, відповідача УПФУ про примусове стягнення з позивача заборгованості (що не відповідає дійсності) у розмірі 1288,80 грн. на підставі виконавчого листа від 02.10.2015 року № 815/5032/15 (який не підлягає виконанню), виданого 12.05.2016 року Одеським окружним адміністративним судом; та інші постанови, які виявляться та будуть відкриватися, так як відсутні законі підстави для їх відкриття, складання, та дію;
1.3. визнати незаконною, протиправною, такою, що порушує права та інтереси, та такою, що не відповідає вимогам законодавства України та принципам верховенства права постанову від 29.09.2016 року № 51259786, незаконно складену державним виконавцем Карамарковою Т.А. про примусове стягнення з позивача пенсії, заборгованості (що не відповідає дійсності) в розмірі 1288,80 грн., по заяві не уповноваженого стягувача, відповідача УПФУ, на підставі виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року № 815/5032/15 та про стягнення виконавчого збору у розмірі 128,88 грн., видатки на проведення виконавчих дій у розмірі 89,90 грн., які всього у сумі складають 1507,58 грн. Постанова від 29.09.2016 року № 51259786 про незаконне стягнення з позивача пенсії і без того катастрофічно недостатньої, такої, що не забезпечує її життя;
1.4. визнати Вимогу № ф-47 від 05.05.2011 року, складену УПФУ, такою, що не відноситься до виконавчого документа (листа), не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України Про виконавче провадження, визнати неналежним, недійсним документом, відсутністю повноважень на дію, недостовірним;
1.5. визнати таким, що не підлягає виконанню та (не поновлювати дію) анулювати виконавчий лист № 815/5032/15 від 02.10.2016 року, який порушує позивача законні та гарантовані права та інтереси, виданий 12.05.2016 року Управлінню ПФУ Одеським окружним адміністративним судом про примусове стягнення з позивача на користь УПФУ заборгованості, яка не відповідає дійсності, у розмірі 1288,80 грн.;
1.6. визнати відсутніми обовʼязки боржника у позивача. Визнати, що у позивача на законному рівні не створилися і не могли бути створені, були відсутніми та відсутні будь-які заборгованості, у тому числі по ЄСВ (єдиному соціальному внеску) за час ведення субʼєкта підприємницької діяльності (СПД) і після припинення СПД, так як на то малися та маються визначальні, вагомі, тверді, безперечні підстави та докази, джерела інформації, які заслуговують переконливе довіри;
1.7. задовольнити клопотання позивача № 6 - зобовʼязати виконавчу службу припинити і не поновлювати заходи щодо примусових зборів і витрат на проведення примусових дій;
1.8. стягнути з відповідачів на користь позивача в повному обсязі з урахуванням інфляції незаконно стягнуті, відраховані відповідачами з пенсії позивача грошові кошти, безпідставно та незаконно утримані відповідачами з пенсії позивача грошові кошти по виконавчому листу за заявою не уповноваженого стягувача, відповідача УПФУ (ст.259/2 КАСУ).
2. Позов обґрунтовано протиправністю рішень відповідачів, які привезли до порушення прав та інтересів позивача.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Відповідно до даних автоматизованої системи Діловодство спеціалізованого суду вбачається, що постановою Одеського окружного адміністративного суду 18.01.2012 року по справі № 2а/1570/9232/2011 відмовлено у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання бездіяльності, дій протиправними, незаконними, безпідставними, принизливими, образливими, встановлення відсутності та перевищення повноважень при складанні вимоги про сплату боргу та по нарахуванню додаткових внесків на загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування, визнання вимоги № ф - 47 від 05.05.2011 року в сумі 1 288,80 грн. за 2010 рік незаконною, протиправною, безпідставною та її скасування, вважати її відкликаною та зобовʼязання відкликати вимогу № ф - 47, визнання боргу по додатковим нарахуванням єдиного внеску за 2011 рік в сумі 979, 59 грн., незаконним, протиправним, безпідставним та скасувати його як такий, вважати його відкликаним та зобовʼязання відкликати борг, зобовʼязання видати довідку про відсутність різного роду заборгованості в строки до 3-х календарних днів, стягнення судових витрат, зобовʼязання поновити з Державної податкової інспекції в м. Білгород-Дністровський довідку про відсутність заборгованості по податках і зборах та довідку про сплату єдиного податку впродовж підприємницької діяльності з липня 2005 року по березень 2011 року. Рішення суду набрало законної сили 03.04.2012 року.
4. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року по справі № 815/5032/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016 року, з ОСОБА_1 стягнуто на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288,80 грн.
5. Крім того, судом встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2016 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного від 18.01.2012 року по справі №2а/1570/9232/2011 за нововиявленими обставинами. Зазначена ухвала набрала законної сили 12.07.2016 року.
6. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.07.2016 року по справі №815/5994/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 року, було закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій і бездіяльності протиправними, вимоги незаконною, нарахування протиправними, недійсними, зобовʼязання виконати певні дії на підставі приписів п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України. Відповідно до тексту вказаної ухвали, суд дійшов висновку, що позивач повторно звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до того ж відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, щодо якого є такі, що набрали законної сили постанови Одеського окружного адміністративного суду: від 18.01.2012 року по справі № 2а/1570/9232/2011 та від 02.10.2015 року по справі № 815/5032/15.
7. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 року по справі №815/3928/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського обʼєднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконними, протиправними дій, та бездіяльності; визнання незаконними, протиправними, такими, що не відповідають дійсності, недійсними, недіючими, такими, що порушують права та інтереси позивача постанови: від 02.10.2013 року серії ВП №40011448, від 31.05.2016 року серії ВП №51259786; скасування дії постанов: від 02.10.2013 року серії ВП №40011448, від 31.05.2016року серії ВП №51259786, та інші постанови, які виявляться й будуть відкриватись; скасування примусових зборів і витрат на проведення примусових дій; визнання вимоги №ф-47 від 05.05.2011року такою, що не являється виконавчим листом, не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України "Про виконавче провадження", незаконною, протиправною, недостовірною, недіючою, такою, що не відповідає дійсності, складеною незаконно користуючись службовим становищем; визнання, що право звернення Білгород-Дністровського обʼєднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області до адміністративного суду відносно стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску є втраченим; визнання про відсутність повноважень у Білгород-Дністровського обʼєднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області на звернення до виконавчої служби з заявою як стягувача щодо примусового стягнення, зокрема, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1; зобовʼязання виконати певні дії, сформулювати на розсуд суду, з урахуванням вимог ОСОБА_5 та суті позову; зобовʼязання припинити дії щодо примусового стягнення заборгованості, заходи з примусових зборів і витрат на проведення примусових дій; визнання, що у ОСОБА_5 на законному рівні не виникали, не могли виникати, були відсутні, та наразі відсутні будь-яка заборгованість, у тому числі, по єдиному соціальному внеску за час здійснення підприємницької діяльності та після її припинення, у звʼязку з чим, визнати відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення, та про відсутність підстав і повноважень в Білгород-Дністровського обʼєднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області звертатись до суду й виконавчу службу як стягувача заборгованості - повернуто позивачеві. Рішення суду набрало законної сили 24.10.2016 року.
8. Відповідні рішення наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання Вимоги УПФУ № ф-47 від 05.05.2011 року, такою, що не відноситься до виконавчого документа (листа), не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України "Про виконавче провадження", визнання неналежним, недійсним документом, відсутністю повноважень на дію, недостовірним. В іншій частині адміністративний позов залишено без розгляду, у звʼязку із пропуском строку звернення позивача до суду з позовом.
10. Відмовляючи у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач повторно звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до того ж відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, щодо якого є такі, що набрали законної сили постанови Одеського окружного адміністративного суду: від 18.01.2012 року по справі № 2а/1570/9232/2011 та від 02.10.2015 року по справі № 815/5032/15, а тому в позовних вимогах в частині визнання Вимоги № ф-47 від 05.05.2011 року, складеної УПФУ, такою, що не відноситься до виконавчого документа (листа), не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України "Про виконавче провадження", визнати неналежним, недійсним документом, відсутністю повноважень на дію, недостовірним - належить відмовити.
11. Залишаючи без розгляду іншу частину позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що про порушення своїх прав постановами Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 02.10.2013 року ВП №40011448 та від 31.05.2016 року ВП №51259786 позивач дізналася щонайпізніше 09.08.2016 року, а про порушення своїх прав постановою від 29.09.2016 року ВП № 51259786 позивач дізналася або повинна була дізнатися у листопаді 2016 року або щонайпізніше 12.01.2017 року, проте позивач звернулася до суду з даним позовом лише 08.02.2017 року (дата прийняття кореспонденції (позову) поштовим відділенням), тому суд дійшов висновку про те, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з позовом.
IV. Касаційне оскарження
12. У касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження по справі.
13. Свою касаційну скаргу мотивує тим, що суди першої інстанції та апеляційної інстанції проігнорували доводи позивача та не надали їм належної оцінки, не повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що є порушенням норм процесуального права.
14. Білгород-Дністровське обʼєднане управління Пенсійного фонду України Одеської області подало заперечення на касаційну скаргу, в яких наполягає на безпідставності доводів касаційної скарги. Просить у задоволенні касаційної скарги відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
16. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у звʼязку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі).
21. Згідно частини першої та другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.