ПОСТАНОВА
Іменем України
08 травня 2019 року
Київ
справа №750/4867/17
адміністративне провадження №К/9901/2837/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 3 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Логвіна Т.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року (головуючий суддя Мельничук В.П., судді - Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.) у справі за адміністративним позовом Чернігівського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року Чернігівське обʼєднане управління Пенсійного фонду України (далі - Чернігівське ОУ ПФУ) звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - УДВС ГТУЮ у Чернігівській області), в якому просило зобовʼязати відповідача закінчити виконавче провадження № 53860487 від 28 квітня 2017 року на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження"; скасувати пункт 3 постанови від 28 квітня 2017 року про відкриття виконавчого провадження № 53860487, у частині стягнення виконавчого збору у розмірі 12800 гривень.
Позов обґрунтовано тим, що у головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Данілевського О.М. не було підстав для відкриття виконавчого провадження і стягнення виконавчого збору у звʼязку з тим, що постанова суду виконана позивачем у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 3 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Чернігівське ОУ ПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 грудня 2017 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 лютого 2017 року зобовʼязано Чернігівське ОУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 у розмірі 81% місячного заробітку з включенням до розрахунку пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексацій заробітної плати, які були виключені з 9 серпня 2016 року, та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.
На підставі постанови суду, за заявою ОСОБА_5 26 квітня 2017 року судом було видано виконавчий лист № 750/12894/16-а, який предʼявлено стягувачем для примусового виконання відповідачу.
28 квітня 2017 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Данілевський О.М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №53860487. Пунктом 3 цієї постанови з позивача як з боржника у виконавчому провадженні стягнуто виконавчий збір у розмірі 12800 грн.
Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Зазначена позиція підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд погоджується з такими висновками судів і вважає їх такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобовʼязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини пʼятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обовʼязок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.