Постанова
Іменем України
04 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 310/2875/17
провадження № 61-37937св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д.Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
представник позивача - ОСОБА_5,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_6,
представник відповідача - ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 жовтня 2017 року у складі судді Вірченко О. М. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 24 квітня 2018 рокуу складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_6 про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Позовна заява мотивована тим, що вона з 01 червня 2002 року на підставі укладеного трудового договору працювала у ФОП ОСОБА_6 продавцем у торгівельному кіоску на АДРЕСА_1.
01 квітня 2017 року їй було усно повідомлено про звільнення у звʼязку із скороченням штату працівників, іншого місця роботи запропоновано не було. Сторони домовились про строк припинення трудового договору, а саме - 02 квітня 2017 року.
10 квітня 2017 року вона звернулась до бухгалтера, що здійснює супровід підприємницької діяльності відповідача, з вимогою здійснити з нею повний розрахунок та видати трудову книжку, чого зроблено не було.
Згодом вона дізналась, що її було звільнено 21 квітня 2017 року за прогул у порядку пункту 4 статті 40 КЗпП України. Вважає, що заборгованість по її заробітній платі повинна нараховуватися з 03 квітня 2017 року по 21 квітня 2017 року, після чого йде відлік затримки з виплати заробітної плати та згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України відповідач повинна виплатити їй середній заробіток за весь час затримки розрахунку по час фактичного розрахунку.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимог, ОСОБА_4 просила суд стягнути з ФОП ОСОБА_6 на її користь заборгованість із заробітної плати за період з 03 квітня 2017 року по 21 квітня 2017 року у розмірі 950,62 грн, а також середній заробіток за час затримки розрахунку з 22 квітня 2017 року по 02 жовтня 2017 року в сумі 17 298,72 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ФОП ОСОБА_6 була нарахована ОСОБА_4 заробітна плата за квітень 2017 року за фактично відпрацьовані 10 днів, ця сума у повному обсязі була сплачена у день її звільнення, тобто 21 квітня 2017 року, тому позовні вимоги ОСОБА_4 є необґрунтованими та недоведеними.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 жовтня 2017 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду є законними та обґрунтованими, зробленими на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи й наданих сторонами доказів.
Апеляційний суд вказав, що позивач не довела невірного розрахунку кількості її робочих днів у квітні 2017 року. Фактично її вимоги ґрунтуються на оспорюванні у першу чергу підстав та дати її звільнення, що не є предметом спору у цій справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_4
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга позивача мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини справи та дослідили надані сторонами докази. Вважає, що заборгованість із заробітної плати ОСОБА_4 повинна була нараховуватися за період з 03 квітня 2017 року по 21 квітня 2017 року.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року представник ФОП ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника позивача, в якому вказує на безпідставність його доводів, так як при звільненні з ОСОБА_4 було проведено повний розрахунок, суди встановили ці обставини та правильно відмовили у задоволенні її позову за безпідставністю й недоведеністю.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_4. - ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права