П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 804/8642/17(9901/502/18)
Провадження № 11-857заі18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ключник А. Ю.,
представника відповідача - Погребняка С. П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія) про визнання протиправним і скасування рішення
за апеляційною скаргою Комісіїна рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2018 року (судді Пасічник С. С., Васильєва І. А., Ханова Р.Ф., Хохуляк В. В., Юрченко В. П.),
ВСТАНОВИЛА:
14 грудня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати:
- висновок службового розслідування від 22 березня 2017 року, затверджений цього ж дня прокурором Полтавської області, щодо прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області юриста І класу ОСОБА_4;
- рішення Комісії від 15 листопада 2017 року № 264дп-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді догани прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області юриста І класу ОСОБА_4;
- наказ в.о. прокурора Полтавської області від 22 листопада 2017 року № 376к щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани прокурору Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області юриста І класу ОСОБА_4;
а також стягнути з Прокуратури Полтавської області на користь позивача премію за період роботи з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 лютого 2018 року справу за позовом ОСОБА_4 передав до Верховного Суду, який ухвалою від 30 березня 2018 позов у частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 15 листопада 2017 року № 264дп-17 прийняв до провадження, у решті справу передав на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення Комісії, ОСОБА_4 вказав на недотримання відповідачем встановленого частиною девʼятою статті 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) строку проведення перевірки наявності підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Позивач також зазначив про залишення Комісією поза увагою того, що результатами таємної перевірки доброчесності позивача, розпочатої на підставі наказу в.о. прокурора Полтавської області від 21 вересня 2016 року № 132 та завершеної 10 жовтня 2016 року, не встановлено порушень у діях ОСОБА_4 антикорупційного законодавства та Закону № 1697-VII, вчинення ним або за його участі злочинів чи інших ганебних вчинків.
Крім того, ОСОБА_4 послався на те, що під час розгляду дисциплінарної скарги Прокуратури Полтавської області про вчинення позивачем дисциплінарного проступку не доведено отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_6 станом на 31 грудня 2015 року грошових коштів за переданий останній автомобіль, як не доведено і того, що Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), до повноважень якого віднесено перевірку повноти та правильності заповнення декларацій, за наслідками вивчення матеріалів службового розслідування приймалось рішення щодо проведення повної перевірки декларації ОСОБА_4 за 2015 рік, а тому Комісія не мала законних підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з підстав неналежного заповнення ним цієї декларації.
Позивач також вважав безпідставним висновки Комісії в оскаржуваному рішенні про порушення ОСОБА_4 під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42016171090000076 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та пункту 21 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, повʼязаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 (далі - Порядок № 1104), у звʼязку з непередачею вилучених під час обшуку в пункті обміну валют грошових коштів на зберігання до уповноваженого банку, оскільки зазначені грошові кошти, які не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі слідів злочину та не містили інших відомостей, які могли б бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, згідно зі складеним ОСОБА_4 протоколом про передачу майна на відповідальне зберігання були передані на таке зберігання їх власнику - ОСОБА_7, а в подальшому на підставі відповідного клопотання останнього були повернуті йому на підставі ухвали слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
Окрім наведеного, позивач посилався на порушення Комісією під час прийняття оскаржуваного рішення вимог частини другої статті 48 Закону № 1697-VII, адже член цього органу Погребняк С. П., який проводив перевірку та готував висновок, брав участь у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду його висновку та був присутнім під час проведення такого голосування.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 14 червня 2018 рокузадовольнив позовОСОБА_4 про визнання протиправним і скасування рішення Комісії від 15 листопада 2017 року № 264дп-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді догани прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області юриста І класу ОСОБА_4
Скасовуючи рішення Комісії, суд першої інстанції вказав на те, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо достовірності й повноти відомостей, зазначених субʼєктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК. Оскільки НАЗК не затверджувало та не надсилало до Комісії обґрунтований висновок, який би свідчив про порушення прокурором ОСОБА_4. вимог законодавства у сфері запобігання корупції, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності діяв не у межах повноважень, визначених у законі.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, Комісія подала апеляційну скаргу, в якій, з підстав неповного зʼясування обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
Скаргу мотивовано тим, що висновок про наявність встановлених Комісією порушень щодо відображення в декларації за 2015 рік правочину щодо автомобіля BMW Х5 сам по собі не вплинув на остаточне рішення Комісії № 264дп-17 та не враховувався при обранні дисциплінарного стягнення у виді догани, оскільки Комісією не було доведено факту порушення ОСОБА_4 вимог пункту третього частини першої статті 46 Закону № 1697-VII при поданні декларації за 2015 рік щодо зазначення у декларації відомостей про наявне у нього право користування автомобілем BMW Х5, 2007 року випуску.
При цьому підставою для притягнення прокурора ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII було неналежне виконанням ним службових обовʼязків при здійсненні повноважень процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42016171090000076, внесеному ним до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за частиною першою статті 199 КК.
Зокрема, прокурором ОСОБА_4. не було забезпечено виконання завдань кримінального провадження, а також не дотримано вимог статей 9, 28, 100, 110, 170, 171, 218, 234, 242 КПК, Порядку № 1104.
Проте суд, скасовуючи рішення Комісії, залишив поза увагою наведену підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та не надав оцінки діям прокурора ОСОБА_4 щодо безпідставної, здійсненої всупереч вимогам КПК та згаданого Порядку, передачі майна, вилученого в ході досудового розслідування кримінального провадження, сторонній особі.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просив залишити її без задоволення. За своїм змістом аргументи відзиву збігаються з наведеними у позовній заяві.
У судовому засіданні, яке відбулося 11 грудня 2018 року, представник Комісії та позивач підтримали, відповідно, апеляційну скаргу та відзив на неї, надали пояснення, аналогічні наведеним у зазначених процесуальних документах доводам.
У судове засідання, яке відбулося 9 квітня 2019 року, позивач та його представник не зʼявилися, про дату час і місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку. Зазначені учасники справи не повідомили суду про причини неявки у судове засідання чи про наявність потреби у відкладенні розгляду справи.
Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані на противагу їм аргументи позивача, заслухавши доводи учасників справи, перевіривши її матеріали, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Стаття 123 Конституції України передбачає, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються Законом № 1697-VII.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та обʼєктивності.
За пунктом 3 частини четвертої статті 19 цього Закону прокурор зобовʼязаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстави невиконання чи неналежного виконання службових обовʼязків.
Частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII передбачено, що на прокурораможуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється Комісією.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Статтею 46 зазначеного Закону встановлено таке:
- після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі (частина четверта);
- під час здійснення перевірки член Комісії має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських обʼєднань необхідну для проведення перевірки інформацію (частина шоста);
- перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, але не більш як на місяць (частина девʼята);
- член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується (частина десята).
Частиною пʼятою статті 47 Закону № 1697-VII визначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.
Рішення в дисциплінарному провадженні Комісія приймає більшістю голосів від свого загального складу (частина перша статті 48 Закону № 1697-VII).
При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя вказаної статті).
У ході розгляду справи суд першої інстанції установив таке.
ОСОБА_4, 1985 року народження, працює в органах прокуратури з 2010 року, у тому числі на займаній посаді прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області - з грудня 2015 року.
2 січня 2016 року та 18 січня 2017 року ОСОБА_4 подано анкети доброчесності прокурора, в яких він підтвердив, що за час перебування на посаді прокурора, зокрема, не вчиняв дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його обʼєктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; своєчасно та достовірно задекларував своє майно, доходи, видатки і зобовʼязання фінансового характеру, а також членів своєї сімʼї у порядку, встановленому законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про запобігання корупції"; його рівень життя відповідає наявному у нього та членів його сімʼї майну й одержаним доходам; він сумлінно виконує обовʼязки прокурора та неухильно дотримується Присяги працівника прокуратури.
У подальшому, на виконання листа керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України від 30 січня 2017 року № 25/2-33065-16, враховуючи наявні дані щодо факту можливих протиправних дій прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4, а саме: подання недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та вчинення грубих порушень кримінального процесуального законодавства під час здійснення процесуального керівництва, наказом прокурора Полтавської області від 6 лютого 2017 року № 23 призначено службове розслідування з вказаних питань.
За результатами проведення службового розслідування складено висновок, затверджений 22 березня 2017 року прокурором Полтавської області Кармазіним М. А., яким встановлено, що відомості щодо подання прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік та грубе порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № 42016170090000076 та № 12015170110001590 підтвердились, що свідчить про недостовірність тверджень, поданих ОСОБА_4 в анкетах доброчесності прокурора, та зазначено про допущення позивачем грубого порушення вимог КПК під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № 42016170090000076 та № 12015170110001590, Закону № 1697-VII, Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року, в звʼязку з чим він заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 1, 4, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, пункту 15 Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 16 червня 2016 року № 205.
Також з урахуванням того, що у ході службового розслідування встановлені факти подання ОСОБА_4 недостовірних даних у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік та можливого одержання неправомірної вигоди при здійсненні процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № 42016170090000076 та № 12015170110001590, - вказано про необхідність направлення матеріалів службового розслідування до Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України для прийняття рішення в порядку статті 214 КПК.
Листом від 23 березня 2017 року № 11-362вих-17 копії матеріалів службового розслідування відносно позивача Прокуратурою Полтавської області направлено до Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України та НАЗК.
27 червня 2017 року до Комісії від прокурора Полтавської області надійшла дисциплінарна скарга від 21 червня 2017 року за № 11-668вих-17 про вчинення прокурором (прокурорами) дисциплінарного проступку (дисциплінарна скарга), в якій, з посиланням на встановлені вищевказаним висновком службового розслідування обставини подання прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік та грубе порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № 42016170090000076 та № 12015170110001590, зазначено про вчинення останнім дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 5 та 6 частини 1 статті 43 Закону № 1697-VII (невиконання чи неналежне виконання службових обовʼязків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його обʼєктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; грубе порушення правил прокурорської етики).
Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарна скарга 18 липня 2017 року розподілена члену Комісії Погребняку С. П., який своїм рішенням від 31 липня 2017 року відкрив дисциплінарне провадження щодо прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4
У межах здійснення перевірки підстав для притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності членом Комісії Погребняком С. П., зокрема, направлено до Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України та НАЗК запити від 20 липня 2017 року № 11/2/4-12дс-17-119вих-17 та № 11/2/4-12дс-17-109вих-17 відповідно з проханням повідомити про прийняті за результатами розгляду надісланих прокуратурою Полтавської області матеріалів службового розслідування рішення.
У відповідь на вказаний запит Генеральна інспекція Генеральної прокуратури України надіслала копії матеріалів здійснюваного нею службового розслідування, а також повідомила, що відділом з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури, слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001076 за ознаками злочину, передбаченого статтею 366-1 ("Декларування недостовірної інформації") Кримінального кодексу України, за фактом подання ОСОБА_4 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (лист від 31 липня 2017 року № 25/1/1-211вих.-17).