У Х В А Л А
19 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 826/4311/15
Провадження № 11-361апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Інвест» (далі - ТОВ «Автотранс-Інвест», ТОВ відповідно) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року в справі № 826/4311/15 за позовом ТОВ «ІБР-Актив» до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району Головного управління юстиції у м. Києві Карташової Марини Павлівни (далі -державний реєстратор), Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: ТОВ «Автотранс-Інвест», ТОВ «Спецпроект-Капітал», ТОВ «Стар Сіті», про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2015 року ТОВ «ІБР-Актив» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії державного реєстратора щодо проведення реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Автотранс-Інвест».
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 12 червня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення позову.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ «Автотранс-Інвест» подало касаційну скаргу.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 грудня 2015 року відкрив касаційне провадження у цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2018 року справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03 квітня 2019 року передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивовано тим, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
За правилами частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі ТОВ «Автотранс-Інвест» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій у зв'язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру проваджень у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року(далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у сп