П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 814/1147/17
Провадження № 11-1512апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Дочірнього підприємства «Торжок» (далі - ДП «Торжок») на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року (судді Яковлєв О. В., Федусик А. Г., Запорожан Д. В.) у справі № 814/1147/17 за позовом ДП «Торжок» до державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Глушак Ольги Олегівни (далі - Реєстратор), виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - Виконком), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Первомайськ-кондитер», ТОВ «Нікінвест2017», про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльностіта
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2017 року ДП «Торжок» звернулося до суду з позовом до Реєстратора та Виконкому, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Реєстратора від 24 лютого 2017 року № 34031493 і № 34031352 про залишення без розгляду заяви у зв'язку з її відкликанням;
- визнати неправомірною бездіяльність Реєстратора щодо неприйняття рішень про зупинення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна з реєстраційними номерами 163597448101, 163721048101 за ТОВ «Первомайськ-кондитер» на підставі заяв позивача від 23 лютого 2017 року № 21118147, № 21118437 про заборону здійснення реєстраційних дій.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що прийняття Реєстратором рішень від 24 лютого 2017 року призвело до неправомірної реєстрації за ТОВ «Первомайськ-кондитер» права власності на об'єкти нерухомого майна з реєстраційними номерами 163597448101, 163721048101. Крім того, відповідач прийняв оскаржувані рішення за відсутності заяви ДП «Торжок» про відкликання поданих 23 лютого 2017 року заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 17 серпня 2017 року позов задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 листопада 2017 року скасував постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ДП «Торжок» подало касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначило, що в межах цієї справи позивач не посилається на виконання/невиконання умов цивільно-правової угоди, а оскаржує виключно владні управлінські рішення та дії Реєстратора, у зв'язку із чим справа підлягає вирішенню в порядку КАС України. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 01 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження в цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 грудня 2018 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв'язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України.
У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Первомайськ-кондитер» вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі й запереченнях на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суди попередніх інстанцій установили, що ДП «Торжок» належали на праві приватної власності об'єкти нерухомого майна загальною площею 5023,7 кв. м та 21347,40 кв. м за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108 та 108/5 відповідно.
19 травня 2006 року між ТОВ «КИТ-Кэпитал» (правонаступником якого є ДП «Торжок») і Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі банк») укладено кредитний договір, за умовами якого передано в іпотеку банку відповідну нерухомість.
13 грудня 2016 року ПАТ «ВіЕйБі банк» передав право вимоги за вказаним договором іпотеки до ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк», яке у свою чергу передало право вимоги за вказаним договором до ТОВ «Первомайськ-кондитер».
23 лютого 2017 року ДП «Торжок» звернулося до Реєстратора із заявами про заборону вчинення реєстраційних дій щодо майна, яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108 та 108/5, власником якого воно є (реєстраційний номер 21118147, 21118437 відповідно).
24 лютого 2017 року відповідач прийняв рішення № 34031352 та № 34031493 про залишення без розгляду заяв ДП «Торжок» від 23 лютого 2017 року № 21118147 та № 21118437 у зв'язку з їх відкликанням.
Крім того, 24 лютого 2017 року відповідач прийняв рішення № 34034747 та № 34032402 про державну реєстрацію за ТОВ «Первомайськ-кондитер» прав власності на зазначене нерухоме майно, а рішенням від 28 лютого 2017 року зареєстрував право власності на ці об'єкти за ТОВ «Нікінвест2017».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що право на зупинення реєстраційних дій є додатковою гарантією прав власника майна. Реєстратор протиправно не прийняв рішення про зупинення реєстраційних дій щодо об'єктів нерухомості ДП «Торжок», оскільки заяви про відкликання своїх заяв від 23 лютого 2017 року позивач не подавав. Крім того, відповідач не надав суду копії заяв ДП «Торжок» про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій та не навів жодного реквізиту цих заяв. Так само немає посилань на заяви і в оскаржуваних рішеннях відповідача від 24 лютого 2017 року.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції керувався тим, що Реєстратор посвідчив право власності третьої особи на спірний об'єкт нерухомого майна, і це право у свою чергу було оскаржене позивачем у порядку господарського судочинства. Отже, спірним реєстраційним діям передує невирішений спір про право. Ураховуючи наявність судового провадження, встановленого для вирішення спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.
Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим цей висновок апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший