П О С Т А Н О В А
Іменем України
11 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/462/18 (П/9901/462/18)
Провадження № 11-1333заі18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
Головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сергійчук Л. Ю.,
представника відповідача - Русакової І. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (головуючий суддя Бившева Л. І., судді: Гончарова І. А., Олендер І. Я., Ханова Р. Ф., Шипуліна Т. М.) від 03 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИЛА:
У березні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 25 січня 2018 року № 168/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України»;
- визнати протиправною та скасувати ухвалу ВРП від 13 лютого 2018 року
№ 457/0/15-18 «Про залишення без розгляду заяви ОСОБА_5 про звільнення з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у відставку».
Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не було досліджено всі докази та неповно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відмовляючи у задоволені позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що приймаючи оскаржувані рішення, ВРП діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для їх скасування.
ВРП у відзиві на апеляційну скаргу проситьу її задоволені відмовити, оскільки вважає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду прийняв оскаржуване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.
Дніпропетровська обласна рада народних депутатів XXI скликання рішенням 14-сесії від 06 травня 1993 року № 223-14/XXI обрала ОСОБА_5 суддею Нікопольського районного суду міста Дніпропетровська строком на 5 років.
02 грудня 1999 року Верховна Рада України постановою від № 1264-XIV обрала ОСОБА_5 суддею Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська безстроково.
12 грудня 2014 року прокурор Дніпропетровської області Федик Р. Р. звернувся до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) про проведення відповідно до Закону України від 08 квітня 2014 року № 188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (далі - Закон № 188-VII) спеціальної перевірки стосовно судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_5
Підставою для цієї перевірки слугували такі обставини: слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_5 постановив ухвали від 27 січня 2014 року у справах № 200/1174/14-к, № 200/1176/14-к, № 200/1177/14-к про застосування до підозрюваних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
ТСК прийняла для проведення перевірки вказану заяву прокурора та передала її до ВРП для продовження розгляду за загальною процедурою відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 188-VII.
Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 21 червня 2017 року № 1662/3дп/15-17 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_5, а рішенням від 02 серпня 2017 року
№ 2323/здп/15-17 притягнула його до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.
Мотивуючи таке рішення, Третя Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 суддя ОСОБА_5 допустив істотні порушення норм процесуального права, кожне з яких охоплювалося поняттям дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, що діяла станом на 27 січня 2014 року). Також дії судді містять ознаки одного з діянь, визначених законом як порушення присяги судді (ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» у редакції, чинній станом на 27 січня 2014 року), а саме: вчинення дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів. Так, у порушення вимог ст. 29 Конституції України та кримінального процесуального закону висновок судді ОСОБА_5 про доведеність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 кримінальних правопорушень не мотивований, так само як і висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, зважаючи на характер порушень, допущених суддею ОСОБА_5 під час обрання запобіжного заходу стосовно зазначених осіб, та їх системність, Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що застосування до судді ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення його з посади є пропорційним вчиненому та виправданим з урахуванням часу, що минув з моменту прийняття ним рішення.
За наслідками розгляду скарги судді ОСОБА_5 30 листопада 2017 року ВРП прийняла рішення № 3888/0/15-17, яким залишила без змін рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 02 серпня 2017 року № 2323/здп/15-17.
13 грудня 2017 року Третя Дисциплінарна палата ВРП внесла подання про звільнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_5 на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.
14 грудня 2017 року до ВРП надійшла заява ОСОБА_5 про звільнення його з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у відставку.
25 січня 2018 року ВРП прийняла кадрове рішення № 168/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України», а ухвалою від 13 лютого 2018 року № 457/0/15-18 залишила без розгляду заяву ОСОБА_5 про звільнення його з посади судді у відставку.
Вважаючи такі рішення ВРП протиправними, ОСОБА_5 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та надані на противагу їм аргументи ВРП, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Підстави та порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності визначено Конституцією України, Законами України від 02 червня 2016 року
№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII).
Пунктом 3 ч. 6 ст. 126 Основного Закону установлено, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Водночас відповідно до ч. 9 ст. 109 Закону № 1402-VIII істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов'язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який із таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
Конституцією України установлено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення, зокрема, розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності (…) суддів (ч. 10 ст. 131).
За ст. 108 Закону № 1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом № 1798- VIII, з урахуванням вимог цього Закону.
Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 та п. 1 ч. 8 ст. 109 Закону № 1402-VIII одним із видів дисциплінарного стягнення, що може бути застосований до судді, є подання про звільнення з посади, який застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Статтею 112 Закону № 1402-VIII визначено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених ч. 6 ст. 126 Конституції України.
Так держава гарантує контроль за належним виконанням суддями своїх професійних обов'язків шляхом створення єдиного органу - ВРП, який приймає рішення за наслідком розгляду дисциплінарних скарг щодо суддів.
За вимогами ч. 3 ст. 56 Закону № 1798-VIII питання про звільнення судді відповідно до п. 3, 6 ч. 6 ст. 126 Конституції України ВРП розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.
Приписами ч