ПОСТАНОВА
Іменем України
07 травня 2019 року
Київ
справа №826/295/15
адміністративне провадження №К/9901/1386/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 826/295/15 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання порушеним права щодо справедливого суду та стягнення коштів провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва (прийняту у складі головуючого судді - Добрівської Н.А., суддів: Катющенка В.П., Скочок Т.О.) від 26 березня 2015 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (прийняту у складі головуючого судді - Добрівської Н.А., суддів: Катющенка В.П., Скочок Т.О.) від 26 березня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду (постановлені у складі колегії суддів: головуючого судді - Саприкіної І.В., суддів: Карпушової О.В, Кобаля М.І.) від 13 травня 2015 року, -
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, Мінюст України), в якому просить визнати порушення відповідачем права ОСОБА_2 щодо справедливого суду та володіння своїм майном через неповне та несвоєчасне виконання рішення Європейського суду від 21 лютого 2013 року у справі "ПМП "Фея" та інші проти України", а також стягнути з відповідача кошти у відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням та протиправною бездіяльністю в сумі 8946,00 грн. та 5000,00 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Європейського суду з прав людини від 21 лютого 2013 року у справі "ПМП "Фея" та інші проти України", яким державу Україну зобовʼязано сплатити позивачу 3000 євро як відшкодування матеріальної та моральної шкоди, компенсацію судових витрат та виконати рішення національного суду - постанову Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2008 року. Однак, станом на день звернення до суду рішення національного суду повністю не виконано, що завдало моральну шкоду, яку позивачем оцінено у розмірі 5000,00 грн. Крім того, на момент виконання національного суду грошові кошти перераховані позивачу знецінились, що призвело до матеріальних втрат у сумі 8946,16 гривень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2015 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 в частині вимог про визнання порушення Міністерства юстиції України права ОСОБА_2 щодо справедливого суду та володіння своїм майном через неповне та несвоєчасне виконання рішення Європейського суду від 21 лютого 2013 року у справі "ПМП "Фея" та інші проти України".
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду та про відсутність документально підтверджених обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду, в частині позовних вимог про визнання порушення Мінюстом України права ОСОБА_2 щодо справедливого суду та володіння своїм майном через неповне та несвоєчасне виконання рішення Європейського суду від 21 лютого 2013 року у справі "ПМП "Фея" та інші проти України", у звʼязку з чим до поданої заяви, у зазначеній частині позовних вимог, слід застосувати наслідки, передбачені частиною 1 статті 100 та пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - залишити позов без розгляду в частині позовних відповідних вимог.
4. 26 березня 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про стягнення коштів у відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням та протиправною бездіяльністю в сумі 8946,00 грн. та 5000,00 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження, яка протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.
Щодо посилань позивача на тривале невиконання рішення національного суду, чим, на переконання позивача, їй завдано моральну шкоду, суд його до уваги не прийняв, оскільки зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 21 лютого 2013 року у справі "ПМП "Фея" та інші проти України" вбачається, що підставою для його постановлення стало встановлення судом порушення державною Україна пункту 1 статті 6 Конвенції з прав людини та статті 1 Першого протоколу до Конвенції у звʼязку з тривалим невиконанням рішень, ухвалених на користь заявників, що і стало підставою для присудження справедливої сатисфакції, яка є відшкодуванням матеріальної і моральної шкоди, завданої заявникам.
Додатково суд звернув увагу, що на момент розгляду справи ОСОБА_2 постанову про закінчення виконавчого провадження, відкритого на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 21 лютого 2013 року у справі "ПМП "Фея" та інші проти України" від 13 червня 2014 року не оскаржувала, що є, на думку суду, свідченням її згоди із виконанням рішення у повному обсязі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 13 травня 2015 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2015 року - без змін.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позивачці у червні 2014 року достеменно було відомо про фактичне закінчення виконання постанови Вищого адміністративного суду України, отже, дана позовна заява повинна бути подана до грудня 2014 року включно. Разом з тим, даний адміністративний позов подано до суду лише 15.01.2015 року. Крім того, в своєму адміністративному позові позивачка не ставила питання про поновлення строку звернення до суду з даними вимогами та не зазначала про наявність поважних причин пропуску даного строку і не надала жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності таких обставин. Навпаки, з матеріалів справи вбачається обізнаність позивача із всіма діями державних органів, вчиненими з метою виконання рішення Європейського суду з прав людини у звʼязку зі здійсненням листування з цього приводу, що могло б лягти в основу обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке позивачкою так і не подавалося. Не ставилося питання про поновлення строку звернення до суду та визнання причин пропуску такого строку поважними і в апеляційній скарзі.
6. 13 травня 2015 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2015 року - без змін.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 04 січня 2018 року ОСОБА_2 (касатор) подала касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить:
8.1. Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2015 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
9. У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2015 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
11.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 лютого 2013 року Європейським судом з прав людини винесено рішення у справі "ПМП "Фея" та інші проти України", яким постановлено, що держава - відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишились невиконаними та сплатити протягом трьох місяців: 3000 євро спільно заявникам у заявах № 32178/09 та № 50804/09; 3000 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, зазначених у Додатку № 1, та 1500 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, зазначених у Додатку № 2; ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу.
13. На виконання зазначеного рішення постановою головного державного ВПВР ДВС України від 18 березня 2013 року відкрито виконавче провадження № 37162544.
14. Так, платіжними дорученнями:
№ 1220 від 02 вересня 2013 року позивачці перераховано 31 736,21 грн. (еквівалент 3000 євро);
№ 3956 від 11 жовтня 2013 року - 367,82 грн. - пеню за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини;
№ 274 від 20 травня 2014 року - 4258,92 грн. заборгованість за рішенням національного суду.
15. 13 червня 2014 року державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ