У Х В А Л А
22 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 817/623/18 (К/9901/58291/18)
Провадження № 11-370апп19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача СаприкіноїІ. В.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області Ляшецької ЮліїАркадіївни, приватного нотаріуса Рівненського нотаріального округу КостиркінаВолодимира Івановича, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_7, про визнання незаконними та скасування записів про державну реєстрацію,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати наступні записи про державну реєстрацію права власності:
- від 17 листопада 2017 року № 23438708 про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на 359/1000 виробничого приміщення (столярний цех "1", загальною площею 200, 6 кв. м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- від 17 листопада 2017 року № 23438709 про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на 641/1000 виробничого приміщення (склад - "2" площею 257, 7 кв. м, підсобне приміщення - "3" площею 33, 5 кв. м, підсобне приміщення - "4" площею 16, 3 кв. м, приміщення - "5" площею 17, 7 кв. м, приміщення - "6" площею 17, 1 кв. м, підсобне приміщення - "7" площею 16, 3 кв. м, загальною площею 358, 5 кв. м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- від 23 листопада 2017 року № 23568086 про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на виробниче приміщення, загальною площею 200, 6 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. "Г";
- від 23 листопада 2017 року № 23568217 про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на виробниче приміщення, загальною площею 358, 5 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. "В".
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, позов задоволено.
06 серпня 2018 ОСОБА_3 подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, а провадження у цій справі закрити з тих підстав, що спірні правовідносини належить розглядати за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі ОСОБА_3 посилається на порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції.
Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки ОСОБА_3 оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Разом з тим ОСОБА_3 просить провести розгляд справи за її участю.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Водночас Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеціїї" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги ст. 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.