ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 165/2554/16-к
провадження № 51-4422 км 18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григорʼєвої І. В.,
суддів Бущенка А. П., Голубицького С. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Зінорук В. В.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника Улибіна-Вельгуса В. В. на вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 13 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 30 листопада 2017 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженця та жителя АДРЕСА_1
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені фактичні обставини
За вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 13 липня 2017 року ОСОБА_2 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 289 КК - на строк 6 років із конфіскацією майна, яке є його особистою власністю. На підставі ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_2 зараховано у строк покарання попереднє увʼязнення з 26 квітня по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року до набрання вироку законної сили - з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 7314,50 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_2 винуватим у вчиненні повторно за попередньою змовою групою осіб закінченого замаху на крадіжку, поєднаного з проникненням у приміщення; крадіжці, вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у приміщення, а також у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно з проникненням у приміщення, скоєних у м. Нововолинську за обставин, викладених у вироку.
Як установив суд, 25 жовтня 2016 року близько 22:30 у м. Нововолинську ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленою особою проник до сараю та будинку № НОМЕР_3 на дачному масиві "Мічурінець" і звідти намагався викрасти належне ОСОБА_4 майно на загальну суму 2405,02 грн. Однак злочин не було закінчено через виявлення протиправних дій та їх припинення працівниками поліції.
Крім того, у період часу з 15:00 18 березня по 8:00 19 березня 2017 року ОСОБА_2 проник до гаражу № НОМЕР_1 у мікрорайоні Шахтарський, звідки таємно викрав належне ОСОБА_5 майно на загальну суму 19 012 грн.
Надалі у період із 12:00 21 березня по 9:00 22 березня 2017 року ОСОБА_2 проник до гаражу № НОМЕР_2 на масиві "Шахти № 3", звідки таємно викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 7314,50 грн.
Також у період із 15-го по 30 березня 2017 року ОСОБА_2 проник до гаражу у дворі будинків АДРЕСА_2 і звідти викрав скутер марки "VIPER-AKTIVE" обʼємом двигуна 49,9 см. куб., чим завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 5678,42 грн.
Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 30 листопада 2017 року змінив вирок: призначив ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Нововолинського міського суду від 8 лютого 2017 року, більш суворим, призначеним за вироком від 13 липня 2017 року, визначив засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК, а також за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК призначив таке саме покарання, як і суд першої інстанції.
Крім того, апеляційний суд зарахував ОСОБА_2 відбуте покарання у виді арешту, призначене за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 8 лютого 2017 року з 4-го по 25 квітня 2017 року з розрахунку один день арешту за один день позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Улибін-Вельгус В. В. просить змінити на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), судові рішення щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання та обчислення строку його відбування. На думку скаржника, місцевий суд усупереч ст. 65 КК не врахував повною мірою всіх обставин, які мають правове значення, що потягло за собою надмірну суворість заходу примусу. Тому, як убачається зі змісту поданої скарги, захисник вважає за необхідне помʼякшити обране засудженому остаточне покарання шляхом застосування положень ст. 69 вказаного Кодексу. За твердженням захисника, апеляційний суд формально здійснив перегляд, не перевірив усіх доводів сторони захисту і не дав на них вичерпних відповідей, чим порушив вимоги ст. 419 КПК. Крім того, посилаючись на приписи ст. 5 КК, захисник просить зарахувати засудженому у строк покарання строк попереднього увʼязнення з 26 квітня 2017 року по день набрання вироком законної сили включно, як це передбачено ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увʼязнення у строк покарання" (далі - Закон № 838-VIII).