Постанова
Іменем України
25 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 359/3800/16-к
провадження № 51-8772км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В. К.,
суддів Короля В. В., Лагнюка М. М.,
за участю:
секретаря судового
засідання Кононської І. Є.,
прокурора Дронової І. С.,
засудженого ОСОБА_2,
захисника МедведяО. П.,
потерпілої ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Медведя О. П. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2018 року у кримінальному провадженні № 12016110100000542 щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мартусівка Бориспільського району Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнаного винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 19 червня 2018 року апеляційні скарги прокурора Баклана В. М., який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, та обвинуваченого ОСОБА_2 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду від 23 березня 2018 року - без зміни.
За вироком місцевого суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за вчинення злочину за наступних обставин.
Так, 09 березня 2016 року близько 22:00 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спʼяніння, за місцем свого проживання на кухні квартири АДРЕСА_1, на ґрунті неприязних відносин наніс кухонним ножем вітчиму ОСОБА_5 чотири удари, заподіявши йому тілесні ушкодження у виді: проникаючого колото-різаного поранення грудей з ушкодженням органів грудної та черевної порожнин, яке має ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя, та знаходиться в прямому причинно-наслідковому звʼязку з подальшим настанням смерті; двох проникаючих колото-різаних поранень живота з ушкодженням внутрішніх органів, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, і могли сприяти розвитку крововтрати; колото-різаної рани лівого плеча з пошкодженням мʼяких тканин, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровʼя.
Внаслідок спричинених ОСОБА_2 тілесних ушкоджень того ж дня близько 23:30 ОСОБА_6 помер.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Медвідь О. П., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 та закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у звʼязку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості та вичерпаністю можливостей отримання таких доказів. На обґрунтування своєї вимоги захисник зазначає, що місцевий суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту щодо недопустимості окремих доказів, зокрема, протоколу огляду місця події, який було проведено без дозволу слідчого судді. Зазначає, що слідчі дії були вчинені за межами строку досудового слідства, реєстр матеріалів досудового розслідування є непослідовним, а вирок суду першої інстанції не містить мотиву та мети вчинення ОСОБА_2 злочину.
В запереченні на касаційну скаргу захисника МедведяО. П. прокурор Баклан В. М. просив її залишити без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_2 та його захисник Медвідь О. П. підтримали касаційну скаргу.
Прокурор Дронова І. С. та потерпіла ОСОБА_4 заперечували проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 370 КПК України ухвала апеляційного суду має відповідати загальним вимогам до судових рішень, тобто бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.