РІШЕННЯ
Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №9901/735/18
адміністративне провадження №П/9901/735/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді Юрченко В.П.,
Суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.
секретар судового засідання - Титенко М.П.,
за участю:
позивач - ОСОБА_1,
представник відповідача - Білопольська Н.А.,
представник 3-ї особи - Цуцкірідзе Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Вища рада правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
ВИРІШИВ:
15.08.2018 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов вказаний позов ОСОБА_1, у якому він просив: визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія) від 20.07.2018 №1256/ко-18, яким вирішено: визначити, що суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 02.03.2018 №33/зп-18; відмовити судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 02.03.2018 №33/зп-18, за результатами іспиту місцевих та апеляційних судів; визнати суддю Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді; рекомендувати Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Указом Президента України №99/2010 від 03.02.2010 його призначено на посуду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська строком на пʼять років. Наказом голови цього суду №15-к від 17.02.2010 був прийнятий на посаду судді. Указом Президента України №348/2017 від 02.11.2017 був призначений на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Загальний стаж роботи на посаді судді складає більше 8-ми років, загальний стаж роботи у галузі права - 23 роки, 8 місяців та 25 днів. Позивач, вважає, що відповідачем під час про ведення кваліфікаційного оцінювання його професійних знань були порушені гарантії незалежності суддів, які закріплені Законами та Конституцією України.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 №143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13.02.2018 № 20/зп-18) затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.11.2016 № 144/зп-16 (y редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13.02.2018 № 20/зп-18) затверджено Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).
Всупереч вказаним актам, ВККС України: своєчасно (за десять днів) не повідомило Позивача про час та місце проведення кваліфікаційного оцінювання за вказаною у заяві адресою (поштовою або електронною) або за місцем роботи; на засіданні Комісії, - 11.05.2018 без повідомлення та його виклику було прийнято Рішення про затвердження результатів іспиту, складеного суддями 27.03.2018, в якому він приймав участь, зокрема склав анонімне письмове тестування та виконав практичне завдання; інформація, що розміщена на офіційному сайті Комісії, щодо результатів іспиту містив список суддів, стосовно яких призначено проведення співбесід у межах процедури кваліфікаційного оцінювання, але вона не містила його прізвища.
Крім того, з 12.07.2018 позивач перебував спочатку у відпустці, а потім на лікуванні, також позивач не повідомлявся про засідання відповідачем, не знав і не мав можливості знати про проведення засідання. Таким чином, відповідачем було порушено право позивача на участь в засіданні колегіального органу субʼєкта владних повноважень (ВККС України) на якому, по суті вирішувалося питання, його подальшої професійної долі.
Позивачем направлялося до ВККС України клопотання про неможливість проведення засідань без нього, в якому крім іншого повідомив відповідача про те, що перебуває на лікуванні і не має можливості зʼявитися на будь-які засідання.
20.07.2018 у засіданні ВККС України не було проголошено та встановлено загальний результат складення ним іспиту - суми балів, отриманих за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання. У звʼязку із чим, не погоджується із вищезазначеним рішенням Комісії від 20.07.2018 та вважає, що воно порушує засади верховенства права, принципи незалежності судової влади та правової визначеності, не відповідає Конституції і законам України, основним засадам діяльності Комісії, встановленим Регламентом.
Так, за підсумками складення ним анонімного письмового тестування в сумі отримав 108,875 балів, що перевищує мінімально допустиму кількість балів, передбачену Порядком, що становить 90 одиниць. Проте, Комісією не було встановлено та персоніфіковано загальний результат складення іспиту Позивача, що є сумою балів, отриманих учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання, як того вимагає сам Порядок.
Приймаючи до уваги, що максимальна кількість балів за результатами першої стадії іспиту - складення анонімного письмового тестування, становить 90 балів, а за результатами другої стадії іспиту - виконання практичного завдання, - 120 балів, відповідно до п. 6.4. Глави 6 Розділу II Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді в межах цього іспиту становить 105 балів, а саме: (90 балів + 120 балів) * 50% = 105 балів.
Його результат є вищим і становить 108,875 балів, a тому згідно пункту 8 Глави 6 Розділу II Положення, позивач, який за результатами виконання практичного завдання набрав менше мінімально допустимого бала, має бути допущений до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання з підстав набрання ним мінімально допустимого бала іспиту.
В резолютивній частині рішення від 20.07.2018 Комісія, вийшовши за межі своїх дискреційний повноважень, вирішила рекомендувати Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з його посади судді, тоді як жодним Законом, в тому числі Положенням не покладено таких обовʼязків на відповідача під час проведення кваліфікаційного оцінювання судді.
Відповідно до пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень Закону виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно із пунктом 37 Положення рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади.
Отже, відповідно до положень законодавства рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є лише підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади, а, отже, не може замінювати собою вказане подання.
Спірне рішення порушує право позивача на працю та на захист від незаконного звільнення. Рішення є невмотивованим, що є самостійною підставою для його скасування, оскільки у рішенні відсутні мотиви та підстави його ухвалення, в порушення норм Конституції України не вказано, за яким конкретно критерієм позивач не відповідає займаній посаді; у рішенні за результатами кваліфікаційного оцінювання має міститись висновок про те, за яким саме критерієм (компетентності, професійної етики або доброчесності) суддя не відповідає займаній посаді. Лише за таких обставин рішення про невідповідність судді займаній посаді буде вмотивованим. Проте, у Рішенні вказана лише кількість балів, яку позивач набрав за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання, за відсутністю загального результату складення іспиту, а не за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Крім того,зазначає, що його вперше було призначено на посаду судді Указом Президента України В.А. Ющенка від 03.02.2010. Указом Президента України П.О. Порошенка від 02.11.2017 його було призначено на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Тобто, оскільки його призначено Президентом України на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2017- після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", тому вимоги про необхідність проходження кваліфікаційного оцінювання не можуть предʼявлятись до позивача як до особи, яку призначено на посаду судді після набрання чинності вищевказаним законом, тому прийняття рішення відповідачем про невідповідність займаній посаді внаслідок не проходження кваліфікаційного оцінювання, а тим більше про надання рекомендацій Вищій раді правосуддя про його звільнення на цій підставі є протиправним.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, справа №9901/735/18 розподілена судді Юрченко В.П. Номер провадження - П/9901/735/18.
Суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. 16.08.2018 прийнято до свого провадження дану адміністративну справу і призначено її до розгляду в судове засідання на 06.09.2018 о 10:30 год.
Представник ВККС України заперечив проти позову ОСОБА_1, зазначивши у письмовому відзиві, що рішенням Комісії від 01.02.2018 № 8/зп-18 було призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, в тому числі і позивача, у звʼязку з чим рішенням Комісії від 02.03.2018 № 33/зп-18 було призначено проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, встановлено мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
ОСОБА_1 за результатами складення анонімного письмового тестування отримав 79,875 балів, за виконання практичного завдання - 29 балів.
Комісія, діючи в межах наданих законодавством повноважень, встановила, що суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за виконання практичного завдання отримав менше 50 відсотків від максимально можливого бала, визначеного пунктом 9 розділу V Положення і рішенням Комісії від 2 березня 2018 року № ЗЗ/зп-18, а отже, не склав іспиту і не може бути допущеним до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди". За наведених обставин Комісія дійшла висновку, що суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, що відповідно до пункту 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону та пункту 37 розділу III Положення є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади. Всупереч доводів ОСОБА_1 в обґрунтування підстав звернення до суду щодо порушення його прав як учасника кваліфікаційного іспиту процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді була проведена Комісією у відповідності до вимог Закону, адже Комісією не допущено звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та Законом гарантій незалежності судді, зокрема щодо особливого порядку припинення повноважень судді. Кваліфікаційне оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді є особливою процедурою, що визначена Перехідними положеннями Конституції України і проводиться в рамках судової реформи з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії. Згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 глави 6 розділу II Положення мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні. Відповідно до пункту 14 розділу III Положення для цілей проведення іспиту Комісія на підставі відповідного рішення визначає мінімально допустимі бали анонімного письмового тестування і виконання практичного завдання та визначає мінімально допустимий бал іспиту, затверджує його результати. Комісія зауважує, що позивач отримав менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, а отже не склав іспит, що відповідно до статей 83-86, 93, 101 Закону є законодавчо визначеною підставою для прийняття рішення про невідповідність займаній посаді. Бали за складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання для визначення результатів іспиту не сумуються, оскільки є самостійними складовими частинами етапу "Іспит" за умови набрання не менш як 50 відсотків від максимально можливого бала за кожен підетап окремо, а не вцілому. При цьому, критерії кваліфікаційного оцінювання, що оцінюються за відповідними показниками Комісія застосовує та визначає по відношенню до кожного судді через внутрішнє переконання та оцінку. Ці критерії застосовуються до суддів однаково і з цілковитою постійністю. Кожен критерій оцінюється на основі показників та відповідної методики щодо кожного судді індивідуально. Відтак, визначення конкретної кількості балів, з урахуванням вимог Закону, Положення і Порядку, належить до дискреційних повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як постійно діючого органу у системі правосуддя України. Посилання Позивача на те, що його не було належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення засідання 20.07.2018 є надуманими, адже відповідне повідомлення було розміщено на офіційному веб-сайті Комісії 10.07.2018, що підтверджується довідкою начальника управління інформаційних технологій ОСОБА_7 від 22.08.2018. Отже, позивач був обізнаний про порядок денний засідання Комісії на 20.07.2018 шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті Комісії за 10 днів до проведення засідання Комісії, а саме 10.07.2018. Розгляд питання про подальшу участь позивача у кваліфікаційному оцінюванні у його відсутність обговорювалось на засіданні Комісії, яка врахувала, що не складення іспиту, відповідно до Закону та Положення, є безумовною підставою для припинення кваліфікаційного оцінювання судді і визнання його таким, що не підтвердив відповідності займаній посаді, а відтак, присутність Позивача на засіданні Комісії не могло вплинути на результат розгляду питання порядку денного засідання Комісії щодо визначення результатів (кваліфікаційного оцінювання і допуску до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді "Дослідження досьє та проведення співбесіди". Таким чином, розгляд питання про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1, за результатами іспиту та вирішення питання допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди" відповідає порядку, встановленому Регламентом Комісії. У свою чергу, проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 у відповідності до вимог закону та визначених відповідно до нього регламентних процедур дає підстави для висновку про відсутність порушення прав та інтересів останнього. Крім того, позивач не наводить доводів та не надає належних і допустимих доказів на підтвердження передбачених частиною третьою статті 88 Закону підстав для оскарження та скасування рішення Комісії.
Третя особа, - Вища рада правосуддя надала письмовий відзив на позов ОСОБА_1, у якому зазначено, що виявлення за результатами кваліфікаційного оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії ВККС України. Рішенням колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 № 1256/ко-18 суддю Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді. Відповідно до пункту 37 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС України від 03.11.2016 № 143/зп-І6 рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією звільнення судді. 22.08.2018 на адресу Вищої ради правосуддя надійшло подання з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення з посад суддів, у тому числі судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1
13.09.2018 на адресу Верховного Суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив ВККС України, в якому він зазначив, що відповідачем (ВККС України) не в період кваліфоцінювання, ні у відзиві не надано відповіді на деякі ключові питання, у тому числі жодним чином не мотивовано нарахування йому 29 балів за виконання практичного завдання. He оспорюючи дискреційність повноважень ВККС України, вважає що за відсутності будь-якої мотивації у прийнятті дискреційного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання, останнє може свідчити про зловживання ВККС України під час прийняття нею рішень за результатами такого оцінювання. Адже з таким успіхом ВККС України у оспорюваному рішенні могла виставити " 0" балів по будь-якому критерію, й при цьому не аргументувати таку кількість балів, посилаючись на власний розсуд та дискреційність повноважень. Слід зазначити, що, якщо б така ситуація дійсно була, для нього особисто вона нічим не відрізнялась би від тієї, яка є зараз. Він б й тоді не розумів чому саме ВККС України виставила йому за виконання практичного завдання " 0" балів, й при цьому ВККС України так само аргументувала відсутність мотивації власним розсудом та дискреційними повноваженнями. Відповідно до пункту 18 Розділу V Порядку загальним результатом складення іспиту є сума балів, отриманих учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання. Таким чином, загальним результатом складення іспиту суддею ОСОБА_1 є сума балів, отриманих ним, як учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання: 79,875 + 29 = 108,875. Проте, Комісією не було встановлено та персоніфіковано загальний результат складення іспиту позивача, що є сумою балів, отриманих учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання. Відповідач у відзиві лише намагається трактувати діючі нормативні акти та переоцінювати докази на свою користь, але оцінка доказів є компетенцією суду. Жодних доказів того, що відповідачем було встановлено та персоніфіковано загальний результат складення іспиту позивача, суду не надано. Також позивач повторно зазначає, що, оскільки він був призначений на посаду судді повторно в 2017 році, то вимоги про необхідність проходження кваліфікаційного оцінювання не можуть бути предʼявлено до позивача як особи, яку призначено на посаду судді після набрання чинності вказаним Законом, тому прийняття рішення відповідачем про невідповідність його займаній посаді внаслідок не проходження такого кваліфікаційного оцінювання є неправомірним. Крім того, підстави для звільнення судді з посади, передбачені статтею 126 Конституції України, не передбачають таку підставу для звільнення, як не проходження суддею кваліфікаційного оцінювання. Вважає, що в такий спосіб законодавець створив умови, коли саме негативне оцінювання стало зручною підставою для звільнення незручних для влади суддів. Тобто, звільнення за результатами невдалого кваліфікаційного оцінювання передбачено виключно Перехідними положеннями Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без закладення такої підстави звільнення в основне тіло зазначених Законів. Відтак, рішення про звільнення суддів не можна сприймати легковажно чи спрощено. Суддів може бути звільнено лише у виняткових випадках, наприклад, з причин їх нездатності виконувати свої обовʼязки, через поведінку, невідповідну посаді, яку вони займають, за наявності серйозних підстав неналежної поведінки чи некомпетентності, чи у разі значного порушення дисциплінарних або кримінальних положень, визначених законом.
Крім того, вважає, що представляти інтереси ВККС України, яка є державним органом суддівського самоврядування та діє на постійній основі у системі правосуддя України, має лише адвокат, повноваження якого підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Судячи з наявної довіреності та відзиву на позовну заяву, Білопольська Н.А. є представником, a не адвокатом, а тому позивач вважає, що вона, перш за все, не мала б бути допущена Судом до участі у судовому процесі, так само як й не мали б прийматися Судом будь-які документи за її підписом.
Окремо, позивач у своїй відповіді на відзив наголошує, що рішення ВККС України прийнято неповноважним складом, оскільки один із членів Комісії, який входив в склад підписантів, будучи обраним зʼїздом адвокатів України, підтверджує свою професійну діяльність у сфері права, в тому числі права на зайняття адвокатською діяльність, свідоцтвом, яке, згідно розповсюдженої інформації в Інтернеті, йому ніколи не видавалось.
Розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції, проведення якої доручалось Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, внаслідок задоволення Судом клопотання позивача.
До початку розгляду даної справи, через канцелярію Суду від позивача, надійшли дві заяви про відвід колегії суддів від 24.10.2018 та від 25.10.2018, за результатами розгляду яких, постановлено ухвалу від 01.11.2018 про відмову у їх задоволенні з підстав необґрунтованості, а провадження по справі зупинялось для передачі заяв про відвід на розгляд іншого судді.
Ухвалами Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л. від 14.11.2018 (провадження № Зі/9901/717/18); Коваленко Н.В. від 13.11.2018 (провадження № Зі/9901/718/18) у задоволенні заяв про відвід кожному із членів колегії, визначеної згідно вказаного протоколу розподілу відмовлено.
Наступне судове засідання, визначене на 19.12.2018 о 10:00 год., було відкладено на 23.01.2019, а потім на 27.02.2019.
23.02.2019 до Суду від позивача, вдруге надійшла заява про відвід судді-доповідачу Юрченко В.П., за результатами розгляду якої, постановлено ухвалу від 27.02.2019 про відмову у її задоволенні з підстав необґрунтованості, а провадження у справі зупинено. Справа передана для проведення автоматичного розподілу для визначення суддів для розгляду цих заяв.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А. від 06.03.2019 (провадження № Зі/9901/61/19) у задоволенні заяви про відвід судді Юрченко В.П. відмовлено.
Наступне судове засідання, визначене на 27.03.2019 о 10:00 год., було відкладено до 24.04.2019 на 09:30 год.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача, представників відповідача і третьої особи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з таких підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Указом Президента України від 03.02.2010 № 99/2010 ОСОБА_1 призначений строком на пʼять років на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Згідно із наказом Голови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Олійник М.В. від 17.02.2010 №15-к, ОСОБА_1 зараховано з 17.02.2010 на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Указом Президента України від 02.11.2017 №384/2017 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Згідно із пунктом 1 наказу Голови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська В.М. Гончаренка від 03.11.2017 №163-к "Про продовження повноважень ОСОБА_1", ОСОБА_1 наказано приступити до виконання повноважень з 03.11.2017.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на пʼять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на пʼять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Рішенням від 01.02.2018 №8/зп-18 ВККС України, відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), призначила кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. Серед них -і суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 83 Закону №1402-VIII підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.
Відповідно до рішення Комісії від 02.03.2018 №33/зп-18, проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, призначеного згідно з рішенням Комісії від 01.02.2018 №8/зп-18: 27 березня 2018 року - для суддів місцевих судів (цивільна спеціалізація) згідно з додатком 6.