ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2019 року
Київ
справа №821/1423/16
адміністративне провадження №К/9901/39769/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Новокаховської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 (суддя Варняк С.О.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 (судді Бітов А.І., Милосердний М.М., Ступакова І.Г.)
у справі № 821/1423/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод"
до Новокаховської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приватне підприємство "Трейднафтохім"
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Новокаховської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі Новокаховська ОДПІ), третя особа: приватне підприємство (далі ПП) "Трейднафтохім", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0000091400 від 01 липня 2016 року про збільшення товариству суми грошового зобовʼязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 288 771 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 231 017 грн., та штрафними санкціями у розмірі 57 754 грн.; №0000252200 від 13 вересня 2016 року про збільшення товариству суми грошового зобовʼязання з податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 320 858 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 256 686 грн., та штрафними санкціями у розмірі 64 172 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 25.05.2016 по 31.05.2016 на підставі наказу від 24.05.2016 № 166, направлення від 25.05.2016 № 0275 згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, посадовою особою відповідача була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Білокриницький вапняний завод" щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Трейднафтохім" за період з 01.09.2015 по 30.09.2015 та відображення зазначених операцій в податковому обліку в декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 07.06.2016 № 283/21-02-22-014/31070558 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 та абзаців першого і другого пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 256 686 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 256 686 грн; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період 2015 року в сумі 231 017 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 01.07.2016 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000091400, яким позивачу збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на прибуток в сумі 288 771 грн, в тому числі 231 017 грн - за основним платежем та 57 754 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0000101400, яким позивачу збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на додану вартість на 385 029 грн, в тому числі 256 686 грн - за основним платежем та 128 343 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №1622/10/21-22-10-01-06 від 02 вересня 2016 року про результати розгляду первинної скарги, скарга позивача була частково задоволена: було частково скасоване податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2016 року №0000101400 про збільшення грошового зобовʼязання з ПДВ за штрафними санкціями в сумі 64 171 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2016 року №0000101400, а також податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2016 року №0000091400 були залишені без змін.
13.09.2016 відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення № 0000252200 про збільшення суми грошового зобовʼязання ТОВ "Білокриницький вапняний завод" за платежем ПДВ на суму у розмірі 320 858 грн., в тому числі 256 686 грн. за основним платежем та 64 172 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Як вбачається з акту перевірки від 07.06.2016 № 283/21-02-22-014/31070558 та доводів касаційної скарги фактичною підставою для донарахування позивачу зазначених податкових зобовʼязань слугували висновки перевіряючих про неправомірність формування позивачем складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ПП "Трейднафтохім", які, за твердженнями відповідача, не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними. При цьому податковий орган посилається на недоліки оформлених документів за результатами господарських взаємовідносин з вказаним контрагентом: договору, залізничної накладної, видаткових накладних, які в своїй сукупності не підтверджують реального виконання господарських операцій. Крім того, податковим органом зазначено, що неможливо встановити походження та джерела отримання вугілля марки АКО ( 25-100) ПП "Трейднафтохім".
Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами правочинів, а відповідач, як субʼєкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звʼязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.