ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2019 року
Київ
справа №826/9047/16
касаційне провадження №К/9901/5750/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 (головуючий суддя - Степанюк А.Г., судді: Аліменко В.О., Епель О.В.) у справі №826/9047/16 за позовом Підприємства "Джіометрі Глобал Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Підприємство "Джіометрі Глобал Україна" у червні 2016 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2016 №0001331402, №0001341402, №0002371303.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018, позов задоволено повністю.
Підприємство "Джіометрі Глобал Україна" звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про прийняття додаткового рішення, в якій просило вирішити питання щодо розподілу судових витрат у сумі 48710 грн.
Шостий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 30.01.2019 заяву Підприємства "Джіометрі Глобал Україна" задовольнив частково. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Підприємства "Джіометрі Глобал Україна" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 41941грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовив.
Головне управління ДФС у м. Києві звернулося 28.02.2019 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Підприємства "Джіометрі Глобал Україна" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 41941грн. та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про постановлення додаткового рішення.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 134, частини девʼятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, вказує на ненадання позивачем документів щодо прийняття позивачем наданих адвокатом послуг, а також на відсутність доказів щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є субʼєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субʼєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повʼязаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, повʼязаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат субʼєкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повʼязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною пʼятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обовʼязок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.