ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2019 року
Київ
справа №815/1829/17
адміністративне провадження №К/9901/29506/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року (суддя - Свида Л.І.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року (головуючий суддя - Крусян А.В., судді - Вербицька Н.В., Джабурія О.В.) у справі
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління Національної поліції в Одеській області
про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 27 березня 2017 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 червня 2016 року по 16 листопада 2016 року, стягнення на користь відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 червня 2016 року по 16 листопада 2016 року в розмірі 28073,83 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при його поновленні на посаді слідчого Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області відповідачем не вирішено питання про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто, відповідачем допущена протиправна бездіяльність, а тому з нього має бути стягнутий на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 липня 2016 року по 15 листопада 2016 року в розмірі 27871,86 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
4. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції зазначив, що в разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір та при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Враховуючи незаконне звільнення позивача, що встановлено судовим рішенням в іншій справі, він має право на отримання середнього заробітку за період, на який його було позбавлено можливості працювати та отримувати заробітну плату за свою роботу. Оскільки при поновленні позивача на роботі йому не виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд вважав таку бездіяльність відповідача протиправною, що є підставою для стягнення з нього належної до сплати позивачу суми коштів. Середнє грошове забезпечення розраховане на підставі п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУНП в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволення адміністративного позову повністю.
6. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року скасовано в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2016р. по 15.11.2016р. в розмірі 27871,86 грн. Прийнято в цій частині нову постанову, якою стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2016 року по 15.11.2016 року в сумі 19389,12 грн. В іншій частині постанову залишено без змін.
7. Апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу частково, зазначив, що оскільки при поновленні позивача на роботі йому не виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу, бездіяльність відповідача з цього приводу є протиправною. Однак, суд апеляційної інстанції не погодився з проведеним розрахунком щодо кількості робочих днів за які нараховується середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
8. ГУНП в Одеській області (далі - скаржник) у вересні 2017 року звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року.
9. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року і направити справу до суду першої інстанції.
10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду. Також зазначає, що період з 01.07.2016р. по 08.08.2016р. це період протягом якого позивач оскаржував своє звільнення в суді та який охоплюється регулюванням ст.235 КЗпП України, а період з 08.08.2016р. по 15.11.2016р. є періодом виконання судового рішення, на який розповсюджується дія ст.236 КЗпП України. Скаржник посилається на те, що судами не досліджено обставин та причини невиконання судових рішень. Вважає помилковим посилання судів на приписи п.24 Положення №114, оскільки це Положення не розповсюджується на спірні правовідносини. Крім того, вважає, що суди помилково застосували до спірних правовідносин Постанову Кабінету Міністрів України №100 від 18.02.1995р.
11. Касаційна скарга не містить клопотання ГУНП в Одеській області про розгляд справи за участі його представника.
12. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Позивач з 07.11.2015 року призначений на посаду слідчого Портофранківського ВП Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області з присвоєнням спеціального звання майор поліції.
14. 30 червня 2016 року наказом ГУНП в Одеській області №580 о/с ОСОБА_3 звільнений з посади слідчого Портофранківського ВП Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліції".
15. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року у справі №815/3373/16, яка набрала законної сили, наказ ГУНП в Одеській області №580 о/с від 30.06.2016 року про звільнення ОСОБА_3 визнано протиправним і скасовано, а позивач поновлений на посаді слідчого Портофранківського ВП Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області.
16. На підставі судового рішення, наказом начальника ГУНП в Одеській області №1522 о/с від 16.11.2016 року ОСОБА_3 поновлено на посаді слідчого Портофранківського ВП Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області з 30 червня 2016 року.
17. Разом з цим, при поновленні позивача на посаді в органах національної поліції відповідачем не приймалося рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
18. Позивач отримав за травень та червень 2016 року грошове забезпечення по 6160,00 грн. в кожному місяці. Крім того, йому виплачена заробітна плата за 30.06.2016 року, як останній день роботи перед звільненням. Також позивач отримав заробітну плату за 16.11.2016р.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
19. Стаття 13 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці": оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.
Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
20. Частини 1 та 2 статті 94 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію": поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
21. Пункт 4 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію": до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
22. Пункт 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення №114): у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обовʼязків, але не більш як за один рік.
Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
23. Пункти 2 та 7 від Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції": виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Міністерству внутрішніх справ за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.
24. Пункт 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. За № 669/28799 (далі - Порядок №260): при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.