ПОСТАНОВА
Іменем України
25 квітня 2019 року
Київ
справа №808/2565/15
адміністративне провадження №К/9901/13879/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 808/2565/15
за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс"
про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,
за касаційною скаргою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року (у складі судді Лукманова О.М.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (далі - відповідач) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року в задоволенні позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.
Позивач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою позивача відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач звернувся з апеляційною скаргою із пропуском строків на апеляційне оскарження та відсутністю поважних підстав для поновлення такого строку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 18 липня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 808/2565/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 23 квітня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 808/2565/15 та призначив її до розгляду ухвалою від 25 квітня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 25 квітня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права. Позивач зазначає, що вважає помилковим твердження суду апеляційної інстанції стосовно того, що відсутність коштів для сплати судового збору, очікування бюджетного асигнування не є підставами для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки відсутність коштів для сплати судового збору є обʼєктивною причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
16 серпня 2016 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року відповідає, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У відповідності до частини четвертої статті 189 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) особи, які беруть участь у справі, зобовʼязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обовʼязки.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як зазначено вище, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року в задоволенні позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції представником відповідача отримано 10 вересня 2015 року (в матеріалах справи наявна заява про отримання копії постанови суду першої інстанції з відміткою про отримання такої копії).
Проте, на зазначену постанову суду Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу тільки 10 травня 2016 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Також, відповідачем було подано клопотання про поновлення вказаного строку, мотивуючи його тим, що вже звертався до суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою суду від 09 листопада 2015 року була повернута, у звʼязку з несплатою судового збору.
У звʼязку з цим, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано відповідачу строк для подачі до суду апеляційної інстанції заяви про його поновлення, в якій необхідно було вказати інші причини пропуску такого строку, якщо такі є.
24 червня 2016 року до суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, де позивач вказав, що ним пропущено строк звернення з апеляційною скаргою через відсутність коштів на рахунках у казначействі для сплати судового збору.
Проте, суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність коштів на сплату судового збору не є поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року у звʼязку із тим, що в межах строку, встановленого статтею 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення), на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем було не надано до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності підстав пропущення строку подання апеляційної скарги, зокрема, чому позивач звернувся з апеляційною скаргою лише 10 травня 2016 року, які причини завадили звернутись до суду раніше.